Участь юридичних служб у дисциплінарній практиці митних органів
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
? випадки покладення іншими посадовими особами на юридичну службу завдань, не передбачених цим Положенням.
Брати участь у нарадах, які проводяться в митному органі, якщо на них розглядаються питання, що стосуються практики застосування норм законодавства.
У разі переслідування працівника юридичної служби у звязку з виконанням ним обовязків, передбачених цим Положенням, інформувати про це Юридичний департамент і керівництво Держмитслужби України.
Працівник юридичної служби, який не вжив передбачених цим Положенням заходів до усунення порушень законодавства, що призвели до негативних економічних наслідків, порушення прав і законних інтересів працівників митного органу та інших громадян, несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.
2. Дисциплінарна практика митних органів
2.1 Дисциплінарна відповідальність державних службовців: нормативно-правове регулювання
Дисциплінарна відповідальність застосовується до державних службовців у випадках порушення службової дисципліни. Однак, як було зазначено вище, загального поняття службової дисципліни в чинних законодавчих актах не міститься [З, с.222]. У цілому дисципліну розглядають як точне, своєчасне, неухильне додержання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у державному та соціальному житті [1, с.419]. Вона є засобом забезпечення законності і спрямована на підтримання впорядкованості й узгодженості суспільних відносин [1, с.419]. Що ж до службової дисципліни, то її можна визначити як точне та неухильне виконання службовцем функцій, прав та обовязків, а також дотримання ним норм чинного законодавства. Відповідно до ст.14 Закону України Про державну службу України порушення службової дисципліни виражається у таких діяннях державних службовців, як: невиконання або неналежне виконання службових обовязків; перевищення своїх повноважень; порушення обмежень, повязаних із проходженням державної служби; вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює [5].
У науці різні погляди щодо визначення поняття дисциплінарної відповідальності. Так, Ю.Н.Старилов визначає дисциплінарну відповідальність як передбачені в законі дисциплінарні стягнення, що накладаються на державних службовців за скоєння посадових проступків. О.Ю.Оболенський у визначення дисциплінарної відповідальності також концентрує увагу на застосуванні заходів дисциплінарного впливу, тобто на накладенні стягнення. О.І. Щербак звертає увагу на те, що дисциплінарна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка настає за винне порушення дисципліни [12, с.27].
Отже, будемо розглядати дисциплінарну відповідальність державних службовців як різновид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні засобів дисциплінарного впливу до державного службовця в порядку службового підпорядкування за порушення ним службової дисципліни. Щодо юридичної дисциплінарна відповідальність державних службовців є спеціальною, оскільки встановлена до спеціальних субєктів державних службовців [3, с.223]. Професійна діяльність державних службовців передбачає певні особливості регулювання їх діяльності, для них установлені підвищена відповідальність, домірність відповідальності займаній посаді, що можуть бути застосовані тільки до них (наприклад, попередження про неповну службову відповідальність) [8, с.202]. Дисциплінарна відповідальність є основним видом відповідальності державних службовців, оскільки дотримання та зміцнення службової дисципліни є одним з найважливіших обовязків службовця [10, с.421]. Залежно від категорій державних службовців розрізняють дисциплінарну відповідальність: загальну, спеціальну та для керівних і виборних працівників [7, с.464].
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця є вчинення ним дисциплінарного проступку порушення державним службовцем норм законодавства та невиконання або неналежне виконання покладених на нього службових обовязків [1, с.422; 3, с.223]. Діяння визнається дисциплінарним проступком, якщо воно є протиправним, винним, якщо неналежно виконано або не виконано саме службові обовязки [2, с.295]. Найчастіше посадовими провинами постають порушення порядку реалізації та термінів виконання доручень, встановлення непередбачених законами чи іншими нормативно-правовими актами процедур реалізації прав особи і громадянина, виконання норм та доручень не в повному обсязі або перекручення їх змісту [4, с.133]. А найбільш серйозними є ті з них, що призводять до порушення або невиконанім законів, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та рішень судів [8, с.202]. Крім того, державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність за вчинки морального характеру. На жаль, чинне законодавство не містить вичерпного переліку дисциплінарних проступків і зумовлено це їх надзвичайною різноманітністю. Питання про наявність або відсутність дисциплінарного проступку вирішує керівник. Причому межі цього розсуду сягають від зауваження до звільнення з посади, і нерідко при накладанні стягнення керівники органів проявляють субєктивізм [3, с.224]. Такий стан справ не сприяє зміцненню законності у сфері державної служби і соціальному захисту державного службовця.
Крім того, відповідно до п.22 ст.92 Конституції України підстави дисциплінарної відпов