Управлінські рішення в транснаціональній корпорації
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
ин її функціонування. Основні чинники, які визначають ступінь централізації прийняття управлінських рішень наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 2.1 Фактори, що впливають на централізацію управлінських рішень
Фактори Центра-лізація Децентра-лізація123Обсяг операційВеликийМалийОбсяг капіталовкладень ВеликийМалийВідносне значення для MNCВажливеНеважливеКонкурентне середовищеСильнеСтабільнеВзаємозвязок між обсягами і затратамиСильнийСлабкийРівень технологійВисокийЗвичайнийЗначення товарного знака, патентного права та ін.ВеликеМалеРівень продуктової диверсифікаціїНизькийВисокийОднорідність продуктових лінійОднорідніРізнорідніГеографічна відстань між материнською компанією і зарубіжними відділеннямиМалаВеликаРівень залежності між окремими частинамиВисокийНизькийРівень компетенції менеджерів у країні-господаріМеншийБільшийДосвід у міжнародному бізнесіЗначнийМалий
Слід зважати і на те, що наведені фактори для однієї корпорації можуть мати протилежний вплив. Наприклад, за великих обсягів операцій (централізація) звичайний рівень технологій і незалежність окремих зарубіжних відділень можуть зробити вибір на користь децентралізації
Крім того, повну централізацію і децентралізацію можна вважати крайнощами. По суті, жодна компанія не приймає тільки централізовані або тільки децентралізовані рішення; навпаки, будь-яка компанія змінює політику відповідно до типу проблеми і конкретних обставин. Місце, де приймаються рішення, може залежати від виду продукції, функції, країни. Крім того, в житті прийняття рішень рідко відбувається так асиметрично, як це може здатися. Інакше кажучи, менеджер може мати повноваження для прийняття рішень, але він вправі проконсультуватися і досягти згоди з іншими менеджерами, перед тим як скористається своїми повноваженнями.
Є чотири сфери міжнародного бізнесу, в яких приймаються переважно централізовані рішення:
- маркетингова міжнародна політика;
- фінанси;
- використання потенціалу експатріантів;
- використання виробничих потужностей.
Під час обговорення проблеми вибору місця прийняття рішень варто враховувати ступінь важливості конкретних рішень. Іноді цю думку висловлюють запитанням: "Які припустимі втрати в результаті прийняття неефективного рішення?". Чим значніші потенційні втрати, тим вищий рівень, на якому в організації знаходиться функція контролю. Якщо говорити, наприклад, про рішення в сфері маркетингу, то самостійність філій стосовно вибору конструкції виробу не можна порівнювати з автономією стосовно реклами, ціноутворення чи розподілу продукції. На конструювання, як правило, витрачається набагато більше коштів, ніж на реалізацію інших функцій, тому потенційні втрати від неправильного рішення будуть вищими. Крім того, скоригувати або скасувати неправильні рішення, що стосуються реклами, ціноутворення і розподілу, набагато простіше. Замість безпосереднього визначення кола рішень, що можна приймати на рівні філій, доцільніше встановити кількісні межі витрат і надати, тим самим, автономію філіям у прийнятті рішень, що не потребують значних капіталовкладень, наполягаючи при цьому на затвердженні згори більш значних операцій.
Під час аналізу методів прийняття рішень важливо звернути увагу на відомий трикутник, або святу трійцю лауреата Нобелівської премії 1978 р. Герберта Саймона, що включає логіку (Л), досвід (Д) та інтуїцію (І):
Перший (логічний) стиль прийняття управлінських рішень керівництвом ТНК оснований на логічному аналізі можливих альтернатив.
Прагматичний стиль це вибір альтернативи на основі знань або досвіду.
Збалансований стиль прийняття управлінського рішення в ТНК основується на виборі альтернативи за допомогою обєктивного аналітичного процесу. До аналітичного процесу належать діагностика проблем, формування критеріїв обмежень, скорочення числа альтернатив, оцінка альтернатив та вибір альтернатив.
Особливість інформаційного забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень полягає у тому, щоб використати всю релевантну інформацію, тобто ту, що стосується даної проблеми. Складність однак, полягає в тому, що не вся релевантна інформація помітна. Досвід показує, що через різницю культур автори проектів рішень можуть випускати з поля зору корисну інформацію, що помітна представникам іншої культури. У цьому звязку доцільно враховувати так званий феномен Кассандри, зображений на стику сегментів Важлива, Помітна, матриці, представленої на рис. 2.3.
Матриця розроблена автором на основі ідеї Вана Гунстерена про інформацію Касандри, яка є важливою, але непоміченою керівниками. Вона містить ключові дані, на які не звертають, увагу, так само як троянці зігнорували застереження Касандри дочки царя Трої Пріама про деревяного коня. Матриця орієнтує керівників не обмежуватись видимою частиною інформаційного айсберга, а шукати інформацію Касандри. Для міжнародних корпорацій вона повязана не лише з інтуїцією керівника, а й з кроскультурним мисленням, тобто творчим використанням підходів різних національних культур.
Також, глибшому засвоєнню положення щодо ретельного врахування змін у зовнішньому середовищі в процесі прийняття управлінських рішень буде сприяти розуміння методу сценарного планування. Цей метод було запропоновано Г. Каном, який працював у Ренд Корпорейшн та Гудзонському інституті, а вперше було успішно використано міжнародною