Управлінський облік використання запасів на підприємстві
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
? з логістики, управлінського обліку контролінгу його суть і можливості описані недостатньо глибоко, а в деяких виданнях взагалі ці питання не піднімалися. Між тим, досвід свідчить про ефективність контролю, якщо основну увагу концентрувати на запасах високої вартості, які повинні підлягати 10% інвентаризації, а малоцінні контролюватися вибірково [16, 155].
В цій моделі всі ресурси поділяють на три класи: А, В та С залежно від грошових витрат на них. Ті види сировини й матеріалів, за якими сукупні витрати складають 80%, відносяться до класу А. Наступні 15% відносять до класу В, і решту 5% до класу С [12, 200].
Для управління виробничими запасами застосовують і більш складні математичні моделі, наприклад математичні моделі виробничого процесу або моделі планування матеріальних потреб (ПМП). Вхідними даними для таких моделей є обсяг торгових угод, витрати ресурсів на вироблювану продукцію, витрати на замовлення ресурсів та їх зберігання, інші витрати виробництва. ЕРЗ є складовою моделі виробничого процесу. Для робіт із цими моделями використовуються компютери. При використанні моделей слід враховувати, що якщо якість вхідні параметри, на основі яких розвязується задача, непередбачані або не введені, то необхідно бути уважним до результатів розрахунків. У таких випадках треба керуватись здоровим глуздом. В будь- якому випадку необхідно проводити логічний аналіз отриманих результатів.
Крім аналізу АВС застосовується також аналіз XYZ. Якщо аналіз АВС заснований на групуванні запасів за їх вартістю, то аналіз XYZ заснований на їх групуванні залежно від рівномірності попиту і точності його прогнозування. При цьому виді аналізу запаси також розподіляються на три групи: X,Y та Z. Рівномірність попиту на запаси оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнта варіації попиту за кожним видом запасів.(формула 1.5)
(1.5),
де cv- коефіцієнт варіації;
?- дисперсія;
V значення попиту (потреби) у фіксований час чи проміжок часу;
М середнє значення попиту за фіксовані проміжки часу;
n кількість спостережень;
і і-те значення попиту (потреби) у фіксований час чи проміжок часу.
Відомо, що величина коефіцієнта варіації змінюється від нуля до безкінченності. До групи Х відносять запаси, попит на які рівномірний або коливається незначно, до групи У запаси, попит на які має сезонний характер, до групи Z запаси з низьким рівнем надійності прогнозу попиту.
Характеристика груп XYZ наведена в таблиці 1.4. [18, 232].
Спільне проведення АВС- та XYZ-аналізу дозволяє одночасно оцінити матеріальні запаси за кількістю і вартістю та ступенем надійності прогнозу споживання. Результатом такого спільного аналізу є матриця, яка влючає 9 різних класів запасів (табл.1.5) [18, 233].
Таблиця 1.4 Характеристика груп запасів XYZ
Група запасівПопитМожливості прогнозування попитуКоефіцієнт варіації попиту, cvXРівномірний або незначні коливанняВисокий ступінь надійності прогнозуcv?0.1YНерівномірний, сезоннийСередній ступінь надійності прогнозу0.1 0.25
Таблиця 1.5 Матриця класів запасів
Клас запасівХУZАВисока частка вартостіВисокий ступінь надійності прогнозуСередній ступінь надійності прогнозуНизький ступінь надійності прогнозуВСередня частка вартостіВисокий ступінь надійності прогнозуСередній ступінь надійності прогнозуНизький ступінь надійності прогнозуСНизька частка вартостіВисокий ступінь надійності прогнозуСередній ступінь надійності прогнозуНизький ступінь надійності прогнозу
Аналіз АВС доповнений аналізом XYZ дає змогу більш ефективно планувати товарні запаси на підприємстві та управляти ними. Запаси постійно знаходяться в русі, а їх склад, кількість і якість може змінюватися за короткий термін. Тому досить важливим моментом для управління запасами є не лише їх кількість і якість, але й розумна організація їх переміщення. Рух матеріальних запасів знаходить своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнюється у відповідних регістрах обліку та внутрішній звітності підприємства. Аналітична та синтетична облікова інформація є основою для управління запасів підприємства. Без чітко організованого обліку руху запасів апарат управління не зможе виконувати ритмічну роботу підприємства, не зможе захистити себе від конкурентів.
1.2 Управлінський облік малоцінних швидкозношуваних предметів
Розкриваючи питання обліку запасів окрему увагу треба приділити малоцінним та швидкозношуваним предметам, облік яких має деякі особливості [19, 56].
Малоцінні та швидкозношувані предмети визначаються за єдиним критерієм:
терміном служби, що в цьому випадку вважають не більшим, ніж один рік або нормальний операційний цикл, якщо він перевищує рік [2]. Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто запасів, шляхом списування з балансу на їхнє вибуття з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Таким чином, за даними карточок складського обліку матеріалів не можна отримати інформації про реальні запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, оскільки передані в експлуатацію відображаються як вибулі. У той же час вони наявні у виробничих підрозділах центрах відповідальності, хоч їхня вартість уже включена у витрати виробництва. У звязку з цим при визначе