Управління вартістю кредитного портфеля банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
агами кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:
- простота застосування, необовязковість точного врахування витрат за кожним кредитом;
- зручність застосування в умовах плаваючих ставок за кредитом, урахування конкуренції пропозицій на кредитному ринку.
Недоліками кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:
- необхідність наявності в банку „дешевої” ресурсної бази поточних депозитів клієнтів (розрахункові рахунки) в необхідному для кредитування обсязі, або цільове запозичення міжбанківських ресурсів за мінімальними ставками, нижче базових на кредитному ринку;
- необхідність мінімізації внутрішньобанківських витрат на організацію та супроводження кредитів;
- непрогнозованість прибутковості та виконання цільової функції дивідендної доходності акціонерів, тобто факультативний рівень прибутковості кредитного портфелю банку за рахунок конкурентного тиску попиту та пропозиції кредитного ринку.
При вартісно-орієнтованому управлінні кредитним портфелем в відсоткову ставку вартості кредиту для позичальника обовязково входить складова встановленого рівня акціонерної дивідендної прибутковості:
(1.1)
де Какц номінальна сума статутного акціонерного капіталу;
Stкред(%) ставка доходності кредиту;
?Dкред(%) цільовий рівень дивідендної дохідності акцій статутного капіталу;
- сумарний кредитний портфель виданих балансових кредитів;
- сумарний рівень спеціальних резервів на зменшення кредитних ризиків.
Так, для забезпечення 25% дивідендної дохідності акцій статутного капіталу ПАТ КБ „Хрещатик”, згідно з балансовими даними станом на 01.01.2010 [73], необхідно в кредитній ставці передбачити додатковий дивідендний резерв прибутковості (з врахуванням податку на прибуток 25% [ ]) на рівні:
Як показує проведений розрахунок кредитний важіль (відношення чистого кредитного ризику кредитного портфелю до статутного акціонерного капіталу) є позитивним інструментом регулювання акціонерної дивідендної ставки доходів, але його величина обмежена нормативом Н2 адекватності регулятив-ного капіталу. Одним із методів виконання нормативу Н2 та нарощування кредитного важіля, який застосовують, наприклад, банки РайффайзенБанк Аваль та VAB-банк, є впровадження структури власного регулятивного капіталу, в якому окрім статутного капіталу більшу частину займає нерозподілений прибуток минулих років та додатковий капітал за рахунок емісійних різниць при додаткових емісіях акцій.
Згідно методологічного аналізу попереднього підрозділу економічний термін вартість кредитного портфелю банку має 3 взаємоповязані характеристики:
1. Витратна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як сума фактичних та прогнозних витрат банку на організацію залучення кредитних ресурсів та проведення кредитування позичальників (сума залучених кредитних ресурсів та відсотків сплати за користування ними);
2. Дохідна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як прогноз майбутнього грошового потоку від позичальників до банку при поверненні кредиту та сплаті відсоткових та комісійних платежів за кредитними угодами, включаючи зовнішній грошовий потік надходження коштів від реалізації застави при невиконанні позичальником кредитних зобовязань та внутрішній грошовий потік повернення створеного резерву на кредитний ризик при повному виконанні позичальником кредитних зобовязань (сума наданого кредиту(мінус створені резкрви) та майбутніх відсотків за користування ним);
3. Прибуткова вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як різниця доходної та витратної вартостей кредитного портфелю банку з врахуванням податку на прибуток банку, та використовується як цільова інтегрована функція управління кредитною діяльністю банка при вартісно-орієнтованому підході до корпоративного менеджменту банком.
Всі 3 показники вартості кредитного портфеля мають власні динамічні характеристики змін вартості на протязі терміну кредитування:
1) У вартості витратного кредитного портфелю:
- зміна умов вартості (депозитних ставок) залучених кредитних ресурсів при різних термінах залучення кредитних ресурсів та терміну життєвого циклу кредиту (з врахуванням додаткових часових термінів пролонгації, прострочення та неповернення);
- дострокове відкликання залучених депозитів (кредитних ресурсів) та їх заміна з різким наростання вартості;
- зміна категорії ризикованості кредиту на протязі терміну кредитування та створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;
- зміна ринкової вартості застав та відповідне зростання сум „чистого кредитного ризику” і необхідність створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;
2) У вартості дохідного кредитного портфелю:
- зміна умов відсоткової дохідності повернутої частини кредитів при їх наступному розміщенні на кредитному ринку, тобто при періодичному частковому погашенні кредиту кожна його частка має різну степінь доходності, що суттєво віддзеркалюється в сумарній дохідності кредиту при сталій ставці сплати за залучені депозитні ресурси, які повертаються клієнту у кінці строку депозитної угоди;
- зміна графіку кредитних надходжень від позичальника при пролонгаціях та простроченнях термінів кредиту із відповідною зміною відсоткової ставки за користування кредитом;