Умови, порядок та правовi наслiдки усиновлення
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
дитина була усиновлена конкретною особою або подружжям тощо. Згода повинна бути безоплатною. Умова про надання усиновлювачем плати батькам за згоду СФ нiкчемною i, як наслiдок, зумовлюСФ необхiднiсть повернення такоi плати вiдповiдно до норм ЦК. Що ж стосуСФться самоi згоди на усиновлення, то в цьому випадку немаСФ причин скасовувати ii. РЖснуСФ певний порядок для дачi згоди батьками. Так, згода може бути дана лише пiсля досягнення дитиною двомiсячного вiку. Це правило тiсно повязане з медичним критерiСФм, вiдповiдно до якого саме цей перiод СФ психiчно складним для матерi дитини. Якщо мати чи батько дитини СФ неповнолiтнiми, крiм iхньоi згоди потрiбна ще згода iх батькiв, оскiльки iх воля не може визнаватися цiлком сформованою. Тобто ця вимога повязана з необхiднiстю додаткового захисту iнтересiв неповнолiтнiх батькiв, якi могли б вчинити акт, про наслiдки якого в подальшому можуть тужити все своСФ життя. Згода батькiв на усиновлення iхньоi дитини маСФ бути укладена письмово i посвiдчена нотарiусом. Якщо батьки не погоджуються на усиновлення, останнСФ неможливе. Згода на усиновлення одне з важ:ливих особистих немайнових прав батькiв i воно не може бути порушене, оскiльки усиновлення дитини спричинюСФ повне припинення правового звязку мiж нею i батьками (ст. 217 СК).
3) Усиновлення дитини без згоди батькiв. Усиновлення можливе без згоди батькiв, якщо вони значною мiрою втратили звязок з дитиною: невiдомi (усиновлення дитини, яка була пiдкинута, знайдена, визнанi безвiсно вiдсутнiми, недiСФздатними, позбавленi батькiвських прав щодо дитини, яка усиновлюСФться. Без згоди повнолiтнiх батькiв проводиться усиновлення, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шiсть мiсяцiв без поважних причин, не виявляють до неi батькiвськоi турботи та пiклування, не виховують та не утримують ii. Вiдомо, що неналежне виконання батькiвських прав та обовязкiв тягне за собою застосування санкцiй. В цьому випадку йдеться саме про вiдповiдальнiсть батькiв, яка буде застосовуватися лише за наявностi вини останнiх (ст. 219 СК).
4) Згода опiкуна, пiклувальника на усиновлення дитини. Щодо дiтей, якi позбавленi батькiвського пiклування, згоду на усиновлення надаСФ опiкун, пiклувальник, заклад охорони здоровя або навчальний заклад, в яких знаходилася дитина. Згода надаСФться в письмовому виглядi (ст. 221, 222 СК). Отримання згоди вказаних осiб необхiдне виключно з метою захисту iнтересiв дитини. Тому, якщо опiкун або пiклувальник не дають згоди на усиновлення, така згода може бути дана органом опiки та пiклування. Мiж тим, i вiдмова вказаних органiв не СФ перешкодою для усиновлення дитини, якщо це вiдповiдаСФ ii iнтересам. Заклад охорони здоровя чи навчальний заклад також можуть не дати згоди на усиновлення. Якщо в судовому порядку буде встановлено, що для цього не було достатнiх пiдстав, заперечення вказаних органiв не буде перешкодою до усиновлення.
5) Згода одного з подружжя на усиновлення дитини. На усиновлення дитини одним з подружжя потрiбна письмова згода другого з подружжя, посвiдчена нотарiально. Така згода необхiдна в звязку з тим, що той з подружжя, що не СФ усиновителем, також буде брати участь у вихованнi дитини як вiтчим або мачуха. Мiж тим, усиновлення дитини може вiдбутися без згоди другого з подружжя, якщо вiн визнаний безвiсно вiдсутнiм, недiСФздатним, а також за наявностi iнших обставин, що мають iстотне значення. Необхiднiсть у згодi вiдпадаСФ також i у випадку, коли встановлюСФться режим iх окремого проживання (ч. 3 ст. 220, п. 3 ч. 2 ст. 120 СК).
Порядок усиновлення це процедура, яка складаСФться з певних стадiй i здiйснюСФться вiдповiдними органами за правилами, що встановленi законодавством. СК зберiгаСФ судовий порядок усиновлення (статтi 223, 224 СК), за певним винятком (ст. 282 СК). Процедура усиновлення на сьогоднi регулюСФться ЦПК. Справи про усиновлення дiтей, якi проживають на територii Украiни, розглядаються районним (мiським) судом за мiiем проживання усиновлюваноi дитини або за мiiем проживання заявника. Особа, яка бажаСФ усиновити дитину, подаСФ до суду письмову заяву про усиновлення персонально. Подання заяви через представника не допускаСФться. Закон дозволяСФ такiй особi вiдкликати заяву про усиновлення до набрання чинностi рiшенням суду про усиновлення (ч. 2 ст. 223 СК). Пiсля цього вiдмова вiд усиновлення стаСФ неможливою. Постановляючи рiшення про усиновлення дитини, суд маСФ враховувати всi обставини, що мають iстотне значення, а саме стан здоровя та матерiальне становище особи, яка бажаСФ усиновити дитину; ii сiмейний стан та умови проживання; ставлення до виховання дитини; мотиви, на пiдставi яких особа бажаСФ усиновити дитину; мотиви того, чому другий iз подружжя не бажаСФ бути усиновлювачем, якщо лише один iз подружжя подав заяву на усиновлення; особу дитини та стан ii здоровя, ставлення дитини до особи, яка бажаСФ ii усиновити; взаСФмини особи, яка бажаСФ усиновити дитину, та дитини, навiть те, як довго ця особа опiкуСФться вже дитиною тощо (ч. 1 ст. 224 СК). Тiльки при дотриманнi всiх умов усиновлення, встановлення здатностi особи, яка бажаСФ усиновити дитину, до цього, а також упевненостi в тому, що усиновленням будуть забезпеченi стабiльнi та гармонiйнi умови для життя дитини, суд постановляСФ рiшення, яким оголошуСФ цю особу усиновлювачем дитини. Перепоною до усиновлення не може слугувати той факт, що особа, яка бажаСФ усиновити дитину, вже маСФ або може народити дитину (ч. 3 ст. 224 СК). Бажання усиновлювача можуть бути задоволеними за загальним правилом тiльки тодi, коли вони вiдпо