Українсько-румунські відносини (1991-2008 рр.)
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
раїнців використовуються також гуцул та русин. Це, однак, не дивно, зважаючи на те, що більшість українців живе в селах і мало спілкується із земляками.
Головне завдання СУР полягає в збереженні в густому румунському оточенні національної ідентичності українців, української культури, рідної мови, прабатьківських традицій. Зусиллями Союзу видаються українські засоби масової інформації (три україномовнi, одна румуномовна газети), публіцистичні та літературні твори щороку видається близько 40 книжок. Це, головним чином, переклади української літератури на румунську мову, а також твори українських письменників Румунії[22] .
Сьогодні СУР підтримується владою України через цей орган iде певна фінансова допомога та встановлюються культурні контакти України з українською діаспорою Румунії. Так, перебуваючи в Румунії (2005), Президент України Віктор Ющенко зустрівся з представниками діаспори, з керівниками Союзу українців Румунії і власноручно уклав список їхніх нагальних потреб (А тепер диктуйте! сказав Президент України). I через кілька місяців провід СУР дійсно отримав з України кошти на проведення фестивалів Колядки та Українські костюми. Варто відзначити, що діяльність СУР регулярно субсидує румунський уряд. Так, цього року Союз отримав майже один мільйон доларів. Ці кошти йдуть як на українськомовні видання, так і на підтримку українських осередків на території країни українських недільних шкіл, організацію фестивалів (насамперед Шевченківського), проведення релігійних та народних свят, олімпіад тощо.
Скільки українців живе в Румунії? Відповідь на це запитання досить складне й залежить, зокрема, від політичної ситуації в країні. Відомо, що під час великого міжвоєнного переселення сюди прибуло майже мільйон українців. 1948 року українцями вважали себе 800 тисяч громадян Румунії, а перепис 2002 року виявив тільки 64 тисячі (!) українців. Зменшення сталося за рахунок, насамперед, натуральної асиміляції; неабияким чинником стали й побоювання бути вічним іноземцем в країні, тобто не румуном. Значний вплив на чисельність українського населення виказує й сучасна міграція за кордон заради заробітків. Але в дійсності, як розповідають у Союзі українців Румунії в Бухаресті, у країні сьогодні мешкає як мінімум 300 тисяч українців, хоча більшість з них пише себе румунами. (Між тим відомий експерт Володимир Брутер вважає, що в країні живе всього 130 140 тисяч українців.) Живуть вони найчастіше в селах; діти вивчають українську в початкових та неповних середніх школах. У кожному повіті компактного проживання українців (таких повітів девять) обовязково діє консулат, заснований Союзом українців Румунії.[8]
Українська освіта. Після Другої світової війни в селах та містечках компактного проживання українців та змішаних родин всі предмети викладалися української мовою. Школа була тоді дійсним осередком українського життя: тут відзначалися релігійні та національні свята (зокрема, пишно відсвяткували 100-річчя масових поселень українців у Румунії), памятні дати великих українців тощо.
Сьогодні українська освіта переживає неабияку кризу, а саме драматичний брак кваліфікованих українських педагогічних кадрів. А роль учителя тим більш важлива, що зараз у Румунії майже відсутні школи, в яких всі предмети викладаються рідною мовою. Тому СУР звернувся до міністерства освіти Румунії з проханням організувати комісію, яка б атестувала вчителів української мови згідно із сучасними стандартами.
Ситуація також вимагає, аби директорами українських шкіл були сааме українці, а не румуни, як це практикується сьогодні, і щоб вони призначалисяобовязково на основі конкурсів. Ще однією важливою умовою успішного викладання української мови є студіювання учителів Румунії в школах України.
Як сказав український депутат румунського парламенту Степан Ткачук, все це може і повинно добре владнатися, треба тільки уміти та хотіти. Він також нагадав про суттєве досягнення українців: всі шкільні румунські підручники перекладаються сьогодні українською, а всі українські підручники розробляються виключно українцями від книжок для першого класу початкової школи і до останнього класу ліцею.
Щодо вищої освіти, то сьогодні в трьох румунських університетах, у тому числі в Бухарестському, є відділення української мови, відкриті 50 років тому. На цих відділеннях щорічно навчається, як правило, 10-15 студентів.
Там викладає знаний українець Іван Ребушапка доктор філології, профессор Бухарестського університету, завідуючий Українського відділення університету, це особа, що згадується в багатьох румунських, українських та англомовних енциклопедіях і довідниках. Пан Іван є автором кількох десятків українських підручників для шкіл Румунії. Звязки з Україною. Провід СУР постійно контактує з посольством України в Румунії. Зокрема, відразу після призначення Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії Юрія Малька, відбулася його зустріч проводом СУР, в якій брали участь голова Союзу і депутат румунського парламенту Степан Бучута, виконавчий голова Ілля Фрасинюк, секретар Ірина Мойсей, головні редактори часописів Союзу Українського вісника та Вільного слова Іван Ковач та Михайло Михайлюк та ін. Адже, як сказав Юрій Малько, українська громада Румунії, важлива ланка відносин між Україною та Румунією. 13-та стаття базового політичного договору між двома країнами говорить про забезпечення громадянських пр?/p>