Українські спортсмени на олімпійських іграх в Турині

Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

я ігри 776 до н. е., але змагання в Олімпії проводилися задовго до того, як стали загально грецьким святом.

Олімпійські ігри проводяться один раз на 4 роки. Устав Олімпійських ігор називається Олімпійською хартією. Вищим керівним органом олімпійського руху являється міжнародний олімпійський комітет. В кожній країні-учасниці створений та функціонує національний олімпійський комітет.

Олімпійські ігри мають свої атрибути: емблему, яка складається з 5 переплетених кілець блакитного, чорного, червоного, жовтого та зеленого, прапор біле полотнище з емблемою, олімпійська клятва, олімпійський вогонь. На кожних іграх переможці отримують нагороди та дипломи, учасники командних змагань раніше отримували нагороди кожен, а тепер нагороду отримує останній учасник командної естафети.

Олімпіада 2006 проводилася в Турині. Це була ХХ Олімпіада. Із українських спортсменів приймали участь 53 учасники в 10 із 15 видів програм. Призерами Турину стали: Олена Гришина/Руслан Гончаров (фігурне катання (танці)) бронзова медаль, Лілія Єфремова (біатлон) бронзова медаль.

Найбільш перспективними були учасники: фігурне катання (Антон Ковалевський, Олена Ляшенко, Галина Єфременко, Юлія Головіна/ Олег Войко, Тетяна Волосожар/Стініслав Мороз, Юлія Белоглазова/ Андрій Бех,), індивідуальна гонка (Валентина Шевченко) дуатлон (Валентина Шевченко), сані (Лілія Лудан)

 

Література

 

  1. Алексеев Р.О. Международное олимпийское движение. М.: Знание, 1966. 96 с.
  2. Вернер А. До чого догрались Игры в Турине. // Мой спорт. - № 3. 2006. С. 48.
  3. Волобуєв М. Лилий Єфремова: „Победа, как сказочный сон. Просыпаться не хочется.// Мой спорт. - № 3. 2006. С. 42.
  4. Заболотный И. Лики и блики.// Мой спорт. - № 3. 2006. С. 38.
  5. Любомиров Н. Советский спорт и олимпийское движение. М., 1963.
  6. Очерки по истории физической культуры / Под ред. Е.Н. Петрова. М., 1967.
  7. Победоносец Д. В Турин, за медалями? // Аргументы и факты в Украине. - 2006. - № 6. С. 35.
  8. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт. К.: Олимпийская литература, 1994. 495 с.
  9. Платонов В.Н. Теорія спорта. К.: Вища школа, 1987. 424 с.
  10. Рубан Н. Охота голодного волка. // Мой спорт. - № 3. 2006. С. 74.
  11. Саввин В. Вчера, сегодня и завтра международного олимпийского комитета. М., 1967.
  12. Соболев П., Калинин Н. Олимпийские игры. М., 1955.
  13. Соболев П. Олимпия, Афины, рим. М., 1960.
  14. Фоменко А. Прощавай, Турине! До зустрічі у Ванкувері. // Україна молода. 26 лютого 2006 р. С. 20.
  15. Хавин Б. Все об олимпийских играх. М.: Физкультура и спорт, 1974. 576 с.
  16. Шишигин М. Путь к Олимпу. М., 1967.