Украiна пiсля Б. Хмельницького
Информация - История
Другие материалы по предмету История
УКРАРЗНА ПРЖСЛЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Вступ
Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в iсторii Украiнськоi нацiональноi революцii. Перебуваюси при владi гетьман пiклувався про створення такоi форми державностi, яка б зебезпефувала СФднiсть елiти, консолiдацiю суспiльства, стабiльнiсть держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально вiдповiдала спадкова монархiя. Проте трагiчна загибель пiд час молдавського походу його сина Тимоша перешкодила здiйсненню планiв гетьмана.
Боротьба старшинських угруповань за владу
Пiсля смертi Б. Хмельницького гетьманом, згiдно з його заповiтом (ще за життя гетьмана полковники принесли в цьому присягу), мав стати молодший син Юрiй. Але вiн був надто молодий i недосвiдчений для цiСФi посади. Полковники обирають на своiй радi гетьманом генерального писаря РЖвана Виговського (1657-1659), якого пiзнiше затверджують на козачiй радi.
Новий гетьман розпочав переговори з Рiччю Посполитою. Стався розкол у козацькiй верхiвцi. Проти Виговського виступили полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман запорiзьких козакiв Якiв Барабаш. У жорстокiй мiжусобицi РЖ. Виговський за допомогою татар розбив загони Барабаша й Пушкаря, самi вони загинули.
У вереснi 1658 р. у Гадячi був пiдписаний договiр iз польськими представниками, за яким Украiна (в складi Брацлавського, Киiвського, Чернiгiвського воСФводств) переходила пiд протекторат Речi Посполитоi. При цьому Украiна зберiгала свiй суд, грошову систему, вiйсько. Унiя скасовувалася, православнi зрiвнювалися у правах з католиками, засновувались два унiверситети. Украiна втрачала право проводити власну зовнiшню полiтику, реСФстр козакiв скорочувався з 60 тис. осiб до 30 тисяч. Гадяцький трактат був ратифiкований польським сеймом, проте його здiйснити не вдалося. Народнi маси були невдоволенi свавiллям польських вiйськ та не бажали повернення до минулих часiв.
Весною 1659р. спалахнув конфлiкт з РосiСФю. 100-тисячна росiйсь ка армiя на чолi з князем Трубецьким вирушила на Украiну. Пiд Конотопом козацькi вiйська пiд командуванням Виговського за допомо- гоютатар розгромили iх. ДвоСФ воСФвод потрапили до татарського полону. Украiну продовжували роздирати (Внутрiшнi чвари. Полковник РЖван Богун та кошовий атаман РЖван Сiрко не дали змоги Виговському скористатися цiСФю перемогою. Сiчовиками на Запорiжжi гетьманом було обрано Юрiя Хмельницького (1659-1663). Виговський був змушений зректися гетьманськоi булави та виiхати на територiю Речi Посполитоi, де йому належало Барське староство (в 1664 р. вiн був розстрiляний нiбито за пiдбурювання населення проти польськоi влади).
Ю. Хмельницький у Переяславi на переговорах з росiйськими представниками пiдписав угоду, яка обмежувала права Украiни. У КиСФвi, Нiжинi, Переяславi, Брацлавi та Уманi розмiшувались росiйськi гарнiзони з воСФводами. Ю. Хмельницький не мав хисту до державноi дiяльностi та перебував пiд сильним впливом бiльш старших та досвiдченiших генеральних старшин i полковникiв. Уже в 1660 р. подii, шо блискавично розгортаються, призводять до рiзких змiн у полiтицi гетьмана. ТриваСФ вiйна з Польщею росiйська армiя була розбита польсько-татарськими вiйськами пiд Чудновим. Ю. Хмельницький у цей час вичiкував поблизу, в Слободишах. Пiсля Чуднiвськоi битви вiн укладаСФ з поляками Слободишенський трактат, згiдно зi статтями якого Украiна розривала Переяславськi статтi й визнавала зверхнiсть польського короля.
2. "Руiна"
Невдоволеними полiтикою Ю. Хмельницького були не лише простi козаки, але й багато полковникiв, якi не хотiли миру з поляками. Зокрема, Яким Сомко (брат першоi дружини Б. Хмельницького, дядько Юрiя), Василь Золотаренко (брат третьоi жiнки Б. Хмельницького) теж претендували на гетьманську булаву. Вони вигнали польськi загони з Лiвобережжя та звернулися до царя за дозволом на обрання гетьмана. Проте Москва розраховувала на пiдпорядкування всiСФi Украiни, а не тiльки одного Лiвобережжя, тому в дозволi було вiдмовлено. Лише пiсля того, як Ю. Хмельницький зрiкся булави, стали можливими вибори нового гетьмана.
Ще на радi в Козельцi 1662 року наказним гетьманом Лiвобережноi Украiни було обрано Якима Сомка. Конкурентом Сомка в боротьбi за владу став запорiзький кошовий отаман РЖван Брюховецький, який колись служив при дворi Б.Хмельницького. На "чорнiй радi" у Нiжинi гетьманом було обрано Брюховецького. Сомко та Золотаренко, якi в останню хвилину обСФдналися, були змушенi втiкати до табору росiйського воСФводи, який наглядав за виборами, але вони були ним заарештованi, пiзнiше засудженi та страченi.
Пiсля зречення Ю. Хмельницького гетьманом на Правобережжi було обрано Павла Тетерю (зять Б. Хмельницького). Таким чином, Украiна роздiлилася на двi частини: Лiвобережжя i Правобережжя. Цей час постiйних чвар дiстав назву "Руiна".
Брюховецький прийшов до влади широко застосовуючи демагогiчнi прийоми, граючи на сподiваннях простих козакiв. Проте вже в 1665 р. вiн пiдписав Московськi статтi, якi обмежували права гетьманського уряду в фiнансовiй та адмiнiстративнiй галузях. Брюховецькому цар надав титул боярина. В результатi повстання 1668 року Брюховецького було вбито. Пiсля нього гетьманом став Демян Многогрiшний (1668-1672). Вiн та його наступник РЖван Самойлович (1672-1687) були заарештованi через доноси та засланi до Сибiру.
На