Украiна на рубежi XXI столiття
Информация - История
Другие материалы по предмету История
у як своя рiдна, нацiональна вiра й обряд. Воно етнографiзувалось i фольклоризувалось на украiнський лад, а украiнський менталiтет ще бiльше облагородився християнським благочестям.
Щоб вижити у складних умовах державного, економiчного та духовного тиску з боку багатьох завойовникiв, украiнство випробувало рiзнi союзи i спiлки - вiйськовi, полiтичнi, економiчнi та релiгiйнi, найчастiше зi своiми безпосереднiми сусiдами.
РЖсторiя засвiдчуСФ, що, по-перше, цi союзи нiколи не були довготривалими i вони здебiльшого закiнчувалися пiдкоренням Украiни та втратою нею статусу рiвноправного партнера, по-друге, лише орiСФнтацiя на власнi сили давала Украiнi можливiсть вистояти РЖ не згубити своСФi iдентичностi.
ОстаннСФ повинне стати геополiтичним iмперативом подальшого цивiлiзацiй його розвитку Украiни у СФвропейсько-азiатськiй та свiтовiй спiвдружностi краiн i народiв.
Украiна вступила у ряд мiждержавних економiчних обСФднань, стала членом, в т. ч. асоцiйованим, мiжнародних структур. Зокрема, це стосуСФться ii участi у Спiвробiтництвi незалежних держав, у якому домiнуСФ Росiя. Остання навязуСФ в СНД свою волю i захищаСФ своi великодержавнi iнтереси на всьому просторi колишнього Союзу РСР, у т. зв. близькому зарубiжжi. Вона розумiСФ, що головною антиiмперською силою в СНД с Украiна.
Тому робить усе, щоб привязати нашу ще молоду державу до iмперськоi колiсницi, використовуючи слабкiсть украiнськоi економiки i пяту колону в особi збанкрутiлих малоросiв, украiнських "великодержавникiв" i комунiстичноi номенклатури, що залишилась при владi. Засобом РЖмперського тиску на Украiну стали дефiцитнi енергетичнi ресурси, Чорноморський вiйськово-морський флот, Крим зi Севастополем тощо.
Але причини iмперського ставлення до Украiни набагато глибшi. Залишившись без Украiни, наш пiвнiчний сусiд втрачаСФ пiд собою духовну основу, iсторичнi коренi, право на володiння давньоруською спадщиною. Руйнування iсторичного фундаменту дуже вдаряСФ по псевдонацiональному самолюбству не лише полiтикiв, але навiть демократичноi iнтелiгенцii.
Про це добре сказав росiйський письменник i публiцист (до речi, украiнець з Чернiгiвщини) Анатолiй Стреляний: "Росiя тепер СФдина i, мабуть, остання краiна, де в уявленнях людей з вузiвськими дипломами i ученими ступенями уживаСФться свiдоме великодержавiСФ з свiдомим свободолюбiСФм". Цю рису росiйських полiтикiв та iнтелiгентiв ще у XIX ст. вiдобразив вiдомий поет i дипломат Федiр Тютчев: "Москва, мiсто Петра (тобто Петербург) i мiсто Константина (Константинополь) - це три святi столицi Росiйськоi держави. Але де знаходяться кордони на пiвночi та сходi, на пiвднi i заходi? Доля залишила це для майбутнього. Сiм внутрiшнiх морiв i сiм великих рiк вiд Нiлу до Неви, вiд Ельби до Китаю, вiд Волги до РДвфрату, вiд Гангу до Дунаю - це росiйська iмперiя i це залишиться на столiття. Це боже провидiння".
У цих умовах Украiнi слiд проводити бiльш гнучку зовнiшню полiтику, у першу чергу економiчну, яка повинна базуватися передусiм на принципi плюралiзму партнерства. Це означаСФ, що гарантами вiйськовоi, екологiчноi та економiчноi безпеки нашоi держави мають стати не одна чи двi краiни, наприклад США чи Росiя, а система мiжнародних угод з багатьма державами i у першу чергу власний вiйськово-полiтично-економiчний потенцiал.
Отже, другим геополiтичним iмперативом, який забезпечить Украiнi виживання у сучасному свiтi, с партнерськi стосунки з усiма державами i особливо сусiдами першого та другого порядкiв: краiнами Чорноморського басейну (Украiна вже вступила у економiчний союз з ними), краiнами.
Дунайського басейну аж до Нiмеччини, Хорватii i Словенii включно; краiнами Вишгородського "чотирикутника", до якого входять Угорщина, Чехiя, Словаччина, Польща (вступ сюди Украiни зробить його "пятикутником"). У наш час особливе значення для розвитку Украiни може мати формування Чорноморсько-Балтiйського спiвробiтництва держав (т. зв. Мiжморя).
Певнi гарантii самостiйностi Украiни надаСФ ii приСФднання до СФвропейсько-натовського "Партнерства задля миру". Украiна стала пятим його членом i першою серед краiн колишньоi Росiйськоi iмперii. Найближчий час покаже, наскiльки ця гарантiя надiйна.
У майбутньому велике значення матиме iнтеграцiя Украiни в РДвропу. В цьому напрямi особливо важливим СФ парафування у березнi 1994 р., а пiзнiше й пiдписання угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Украiною, РДвропейським союзом та його краiнами-членами.
Таким чином, Украiна першою серед держав СНД зробила важливий крок у становленнi договiрно-правовоi основи спiвпрацi з РДС.
Парафований у столицi Бельгii i одночасно столицi РДвропейського союзу - Брюсселi i пiдписаний 14 червня 1994 р. у Люксембурзi договiр - став основою рiвноправного i взаСФмовигiдного спiвробiтництва у полiтичнiй, економiчнiй та гуманiтарнiй сферах. Украiна широким фронтом входить у захiдноСФвропейський соцiально-економiчний простiр.
Отже, усамостiйнення Украiни аж нiяк не означаСФ ii самоiзоляцii на мiжнароднiй аренi.
Сучаснi тенденцii свiтового розвитку ставлять перед Украiною новi проблеми i вимагають вiд неi активноi участi у iх розвязаннi. Глобальнi проблеми людства - це проблеми збереження миру, екологiчна, енергii i сировини, рiвноправних економiчних мiжнародних вiдносин, освiти та охорони здоровя тощо.
Всi вони тiсно повязанi. Розвязання будь-яких з них прямо i посередньо призводить до створення умов