Україна на початку ХХ ст.

Реферат - История

Другие рефераты по предмету История

? навчання українською мовою. Аналогічні постанови виносять різні зїзди агрономічні, технічні та ін.

Як наслідок, Синод, який півстоліття не дозволяв українського слова в церковному житті, дав благословення українському перекладу Євангелія і видав його своїм коштом.

У кінці 1904р. Рада міністрів Росії
поставила питання про скасування цензурних заборон українського словаТаблиця №. Масові соціальні рухи в демократичній революції 19051907 рр.

Робітничий рухСелянський рухВиступи в армії і на флотіВизвольна боротьба трудящих західноукраїнських земельУ січні-березні 1905р. страйковий рух охопив 170 тис. робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Бердичева, Житомира та ін. міст.

В жовтні 1905р. понад 120 тис. робітників промислових центрів України взяли участь у Всеросійському політичному страйкові. В Харкові, Катеринославі, Одесі відбулися збройні сутички з військами. В Катеринославі створено першу на Україні Раду робітничих депутатів (в грудні 1905р. їх нараховувалося 81). Робітники стали обєднуватися в професійні спілки (в 1907р. їх нараховувалося на Україні 280).

У жовтні-листопаді 1905р. у Києві, Катеринославі, Одесі, на Донбасі відбулися поліцейсько-чорносотенні погроми, які тривали декілька днів.

918 грудня 1905р. в Харкові, Олександрії, Катеринославі, на Донбасі відбулися збройні повстання. Придушені військами.

У 1905р. на Україні страйкувало понад 100 тис. чол. У 1907р. майже 55 тис. чол.У січні-березні в Чернігівській, Харківській, Полтавській губерніях відбулося близько 140 селянських виступів. На вересень-грудень 1905р. припало 1900 виступів, розгромлено 600 маєтків, в 61 селі відбулися сутички з військами. Виникають масові безпартійні організації селянські спілки. Наприкінці 1905р. існувало 7 губернських, 12 повітових комітетів і понад 120 сільських і волосних організацій спілки. Вплив в них мали есери і українські соціал-демократи.

У жовтні 1905р. в с. Вихвостові на Чернігівщині заможні селяни організували самосуд над 15 учасниками анти поміщицького виступу і вбили їх (Вихвостівська трагедія).

1822 грудня 1905р. жителі с. Великі Сорочинці на Полтавщині захопили владу і обрали революційний селянський комітет. Війська зайняли соло і влаштували розправу. Ці події описав В.Короленко в документальному нарисі Сорочинська трагедія.

У 1906р. на Україні відбулося 2194 селянських виступи, у 1907р. 641.У червні 1905р. відбулося повстання на броненосці Потьомкін. Очолював його матрос Г.Вакуленчук (родом із бідної селянської родини села В. Коровинці (тепер Чуднівський р-н Житомирської обл.).

1116 листопада 1905р. вибухнуло повстання матросів на 12 кораблях Чорноморського флоту. Керував ним лейтенант П. Шмідт. Повстання зазнало поразки. П. Шмідт і три його помічники були страчені. 18 листопада 1905р. в Києві виступило 1 тис. саперів. Очолив їх підпоручик Б. Жаданівський. Повстання було придушено. Жаданівського засудили до страти, яку замінили довічною каторгоюУ січні-лютому у Львові, Чернівцях, Тернополі, Дрогобичі, Станіславі, Коломиї прокотилася хвиля мітингів, демонстрацій, зборів солідарності з трудящими Наддніпрянщини.

У 1905р. число підприємств, охоплених страйками, зросло проти 1900р. в 4 рази, а кількість страйкарів більш як у 3 рази. Протягом 19051907 pp. у Східній Галичині відбулося понад 220 страйків, у яких взяли участь 40 тис. робітників. Революційне піднесення змусило австрійський уряд 4 листопада 1905р. заявити про введення загального виборчого права

Таблиця №. Революція 19051907 років могутній чинник піднесення українського національного руху

Боротьба проти обмежень українського друкуПроникнення української мови в освітуПодальша політизація українського національного рухуЗ ініціативи українських наукових діячів Російська академія наук створила комісію, яка підготувала Записку про відміну утисків малоросійського друкованого слова, її підтримала професура Київського і Харківського університетів. 24 листопада 1905р. ухвалено закон, за яким дозволялося видавати літературу національною мовою, випускати журнали й газети, створювати культурно-освітні товариства, національні театри. У кінці 1905р. почали видавати газети й журнали українською мовою. Перша з них Хлібороб була видана М.Шеметом у Лубнах. За нею у Києві почала виходити перша щоденна українська газета Громадська думка (пізніше Рада), її засновники Є. Чикаленко, В.Симиренко і В.Леонтович. Зявилися українські газети в Полтаві, Катеринославі, Одесі, Харкові. У 1906р. українською мовою видавалося 18 газет і журналів. Перейшов на українську мову і найстаріший на той час на Україні журнал Киевская старина. Він почав виходити під назвою Україна (проіснував до 1907 p.).У багатьох містах і селах відбувалися збори і мітинги, які приймали резолюції з вимогою запровадження навчання у школах українською мовою. Мали місце випадки, коли вчителі явочним порядком вводили навчання учнів рідною мовою. У деяких вищих навчальних закладах почали викладати українознавчі курси. Так, в Харківському університеті проф. Д Багатій почав читати курс історії України. В Київському університеті проф. А.Лобода читав курс з історії української літератури. У кінці 19051906р. на Україні виникають культурно-освіт-ні товариства Просвіта. Перша з них виникла в Катеринославі, а до середини 1907р. їх налічувалося 45. У них активно працювали відомі діячі української культури. Вони організовували школи, бібліотеки, лекції, концерти для народу, видавали українською мовою книги. Органи влади всіляко пере?/p>