Україна на початку ХХ ст.

Реферат - История

Другие рефераты по предмету История

°цю, в якій висунув ідею українського іредентизму

І. Франко написав рецензію на книгу Ю.Бачинського

 

Народовці Ю.Романчик і К.Левицький, радикали М.Грушевський і І. Франко заснували Українську національно демократичну партію (УНДП)

 

 

 

 

Ліві радикали і українські соціал-демократи заснували Українську соціал-демократичну партію (УСДП)

 

 

 

 

 

 

 

Кирило Трильовський, адвокат, один із провідних діячів Галицької радикальної партії, заснував у с. Заволя на Станіславщині перший осередок СічіСкасовано систему курія і запроваджено загальне виборче право (1907р.)

Доводив необхідність створення власної Української соборної держави

 

Обстоював ідею політичної незалежності України

Стояла на ліберальній платформі. Найближча мета здобуття автономії Галичини в складі Австро-Угорської імперії. Довготривала мета здобуття Україною незалежності. Була найбільшою українською партією Галичини

Центральним органом стала газета Воля, а лідерами М.Ганкевич, С. Вітик. УСДП визнавала лише легальні форми боротьби, вважала, що капіталізм можна замінити соціалізмом тільки шляхом реформ, визнавала теорію культурно-національної автономії

Масова молодіжна організація, діяльність якої була спрямована на фізичне загартування і виховання молодих українців у дусі козацького лицарства Запорозької Січі

Таблиця №. Політизація українського національного руху

ДатаПодіяЗміст і наслідки1891р.Група студентів на чолі з І. Липою, Б. Грінченком, М. Міхновським утворили братство тарасівців.Мета розгорнути український рух як альтернативу російському радикалізмові. Подібні групи виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові.1893р.Братство тарасівців опубліку-вало у львівській газеті Правда свій програмний документ Profession de foi молодих українцівКритикували старих українофілів за інтелектуальну залежність від російської культури. Було заявлено про намір стати істинно українською інтелігенцією. В політик-ній області виступали за визнання українців окремим народом в межах демократичної федеративної Росії1897р.З ініціативи В.Антоновича й О.Кониського було утворено підпільну Загальну українську організацію (ЗУО)Являла собою федерацію 20 громад, студентських груп на чолі з консультативним комітетом у Києві. Мала близько 450 активних членів. Програмний документ Постання до українцівСічень

1900р.В Харкові засновано Революційну українську партію (РУП) першу політичну партію на Східній УкраїніЗасновники: Д.Антонович, М.Русов, Л. Мацієвич. В основному входили студенти. Осередки партії (вільні громади) були в Харкові, Києві, Полтаві, Чернігові. У Львові та Чернівцях існували закордонні бюро. Програми і Статуту партія не мала. В Чернівцях і Львові видавалися журнал Гасло і газета Селянин. Рупівці відстоювали соціальні інтереси селянства, яке вважали основою української нації1900р.Поява програмної брошури РУП Самостійна УкраїнаНаписав один із лідерів РУП харківський юрист Микола Міхновський. Висунуто гасло самостійної України1902р.З РУП вийшла група, яка
утворила Українську народну партію (УНП)Очолював її М. Міхновський. Стояла на позиціях самостійності України. Проіснувала до 1907р.1904р.Група діячів вийшла з
РУП і утворила Українську соціал-демократичну спілку (Спілка)Очолювали її М.Меле-невський-Басок, О.Скоропис-Йолтуховський. Виступала за те, щоб стати автономною організацією Російської соціал-демократичної партії, яка б представляла усіх робітників України, незалежно від національності. На Женев-ській конференції меншовицької фракції РСДРП Спілка увійшла до її складуОсінь

1904р.У Києві створено Українську демократичну партію (УДП)Засновники: О.Лотоць-кий, Є. Тимченко, Є. Чикаленко. Стояла на ліберальних позиціях. Відстоювала право України на автономію в складі РосіїУ Києві започатковано Українську радикальну партію (УРП)Очолили: Б. Грінченко, С. Єфремов. Вимагала вста-новлення в Росії конститу-ційної монархії, права України на автономію

Таблиця №. Культурний і науково-освітній напрям українського національного руху

Культурний напрямНауково-освітній напрямУ 1903р. в Полтаві відбулося відкриття памятника І. Котляревському, яке перетворилося в справжнє свято українського слова. На нього зїхалися представники з Наддніпрянської України, з Галичини, Буковини. Зокрема: І. Карпенко-Карий, М.Коцюбинський, М Кропивницький, М.Лисенко, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, М.Старицький, П.Саксаганський, Леся Українка та ін. У 1903р. в Києві українська інтелігенція влаштувала урочисте вшанування композитора М.Лисенка з нагоди 35-річчя його музичної діяльності.

В 1904р. культурна громадськість урочисто відзначила в Києві 35-річчя літературної діяльності письменника І. Нечуя-Левицького. Ці події мали велике значення для піднесення масової української національної свідомостіАрхеологічні зїзди (XI відбувся в 1899р. у Києві, ХІІ 1902р. в Харкові, XIII -1905р. у Катеринославі, XIV 1908р. у Чернігові) привернули увагу вчених усього світу до української науки, культури.

У 1904р. вийшов у світ Нарис історії українського народу. Ця праця стала однією з найбільш популярних робіт М.Грушевського. Вона відіграла значну роль у формуванні інтересу українського народу до своєї історії.

Ряд українських земств і міських дум ухвалили постанови про потребу запровадити в школа?/p>