Угорщина та Румунiя
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?ськоi iсторii було середньовiччя. Територiя Дакii опинялася в руках рiзних народiв, через неi пройшли племена готiв, вандалiв, гунiв, гепiдiв, аварiв, потiм стали селитися словяни. У VII i VIII ст. сюди мiгрували болгари, що оселилися на пiвдень вiд Дунаю. Наприкiнцi IX ст. пiвнiчно-захiдну частину краiни Трансiльванiю захопили угорцi, i вона протягом майже трьох столiть залишалася в складi Угорського королiвства.
Важливий перiод румунськоi iсторii почався зi створення держав Валахiя й Молдавiя. Обидва князiвства вели важку боротьбу за незалежнiсть iз Польщею, Угорщиною, а потiм Османською iмперiСФю. У 1410 р. Валахiя, а в 1450 р. Молдова змушенi були визнати верховну владу Османськоi iмперii та сплачувати iй данину. Турецьке панування перешкоджало економiчному й культурному розвитку краiни, основними заняттями мiiевого населення були землеробство й скотарство. У 1862 р. Валахiя й Молдавiя обСФдналися в СФдине королiвство пiд назвою Румунiя.
На початку Першоi свiтовоi вiйни Румунiя була союзником Нiмеччини, але в 1916 р. перейшла на бiк Антанти. Розпад Австро-Угорськоi монархii, що настав пiсля закiнчення вiйни, а також Росiйськоi та Османськоi iмперiй дозволив Румунii приСФднати до себе Бессарабiю, Буковину, Трансiльванiю, Кришану-Марамуреш i частину Баната. Подii Другоi свiтовоi вiйни й пiслявоСФннi угоди призвели до того, що пiвденна частина Добруджi була повернена Болгарii, а Пiвнiчна Буковина й уся Бессарабiя вiдiйшли до Радянського Союзу.
На сьогоднi Румунiя президентсько-парламентська республiка, голова держави президент. РЖз 1 сiчня 2007 р. член РДС.
Населення. У краiнi проживають бiльше нiж 22 млн осiб, але через вiдСФмний природний прирiст i перевищення емiграцii над iммiграцiСФю кiлькiсть населення зменшуСФться. Бiльшiсть жителiв складають румуни (88 %), разом iз тим краiна стала батькiвщиною для деяких нацiональних меншин, найбiльшi iз яких угорцi (7 %), цигани (3 %), украiнцi (0,3 %) й нiмцi (0,3 %).
Бiльшiсть румунiв належать до Румунськоi православноi церкви, угорцi сповiдують католицтво, також СФ й протестанти. Середнiй вiк жителя Румунii 36 рокiв, а тривалiсть життя 71 рiк. Мiське населення краiни складаСФ 54,5 %, кожний сьомий городянин житель Бухареста (1,89млн осiб). Великi мiста Брашов, Констанца, Яси явно поступаються столицi, iхня заселенiсть не перевищуСФ 400 тис. осiб.
Бухарест розташований на Нижньодунайськiй низовинi, на рiчцi Димбовиця, за 45 км вiд Дунаю. Вiн повязаний з iншими мiстами автомобiльними порогами, залiзницями й повiтряними лiнiями. Мiсто засноване в XIV ст., а пiд теперiшньою назвою вiдоме як укрiплений пункт iз 1459 р. Сьогоднi це також найбiльший iндустрiальний, науковий i культурний центр краiни. У румунськiй столицi працюють пiдприСФмства машинобудування, металургii, хiмiчноi, харчовоi, порцеляно-фаянсовоi, легкоi (взуттСФва, текстильна, швейна) галузей. Широко вiдомi румунськi меблi. У Бухарестi безлiч музеiв, серед яких Музей мистецтв, Музей народного мистецтва, Музей iсторii Румунii, Музей села.
Брашов головне мiсто Трансiльванii. Вiн розташований в однiй iз передгiрних улоговин i СФ вiдомим гiрськолижним курортом. У верхнiй частинi мiста на вузьких вуличках розташованi старовиннi середньовiчнi будинки, що тiсно прилягають один до одного, нижче, на рiвнинi, нова частина мiста, iз прямокутниками сучасних будинкiв i промислових пiдприСФмств.
Констанца ~ один iз морських курортiв, розташований на узбережжi Чорного моря. Тут проживають 307,4 тис. осiб. Розвинене суднобудування й судноремонт, легка, харчова й деревообробна iндустрiя.
Культура. Краiна являСФ собою своСФрiдний калейдоскоп культур. Середньовiчнi мiста Трансiльванii Сигiшоара, Сибiу, Брашов, Клуж-Напока нагадують про сусiдню Угорщину, тут i проживаСФ бiльшiсть угорцiв. У Захiднiй Румунii помiтний вiдбиток Австро-Угорськоi iмперii. Констанца iз залишками ^античного поселення, грецьких i римських некрополiв нагадуСФ про Давнiй Рим. Пiзнiше до памяток римського панування додалися риси османськоi культури, наприклад мечетi. Даниною вiзантiйському стилю СФ православнi монастирi Молдови й Буковини.
Румуни вiдомi своСФю оригiнальною кухнею, що вiдрiзняСФться великою кiлькiстю овочiв i мяса: суп iз мясними кульками й овочами, тушкованi овочi, голубцi з капустяного i виноградного листя. Однак найулюбленiша нацiональна страва мамалиТСа каша з кукурудзяного борошна.
Господарство. Провiднi галузi промисловостi Румунii машинобудування (загальне, транспортне, сiльськогосподарське, електротехнiчне), гiрничодобувна, металургiя (традицiйно велику роль вiдiграСФ виплавка сталi, алюмiнiю, цинку, свинцю, мiдi), легка, хiмiчна й нафтохiмiчна.
Головна промислова зона Румунii район Бухарест-ПлоСФштi, де найбiльше значення мають пiдприСФмства машинобудування, нафтовоi, хiмiчноi галузей i будiвельноi iндустрii. Найбiльшi нафтопереробнi заводи Румунii розташованi в мiстах ПлоСФштi, Брашов, Онештi (до 1999 р. Георге Георгiу-Деж). Металургiйнi пiдприСФмства зосередженi на заходi й на пiвденному сходi краiни.
У сiльському господарствi переважаСФ рослинництво зернового напрямку, основнi зерновi культури кукурудза й пшениця, iншi важливi культури картопля, цукровий буряк, соняшник. Велике значення маСФ овочiвництво, виноградарство, плодiвництво. Головна житниця краiни рiвнини Молдови й Валахii. Виноградна лоза зростаСФ в передгiрях Карпат, у Трансiльванii та Добруджi. У пiвденних передгiрях Карпат, на плато Добруджа й у дельтi Дунаю, бага