Уголь, нефть и газ Украины

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

ьке вугiлля постачаСФться лише для тепловоi електроенергетики. Львiвсько-Волинське вугiлля постачаСФться у захiднi областi (РЖ-Франкiвська, Львiвська та iн.) i до того ж лише на енергетичнi потреби. Буре вугiлля використовуСФться гол чином для в-ва буровугiльних брикетiв (Кiровоградська, Черкаська областi). Частина вугiлля iз Луганськоi, Днiпропетровськоi та Донецькоi областей постачаСФться на експорт, гол чином у Молдову та краiни далекого зарубiжжя. РЖмпорт вугiлля в Укр здiйснюСФться в основному з Росii i Казахстану (для потреб коксохiмiчноi пр-стi) та Польщi. Першочерговим завданням розвитку вугiльноi пр-стi СФ компенсацiя вибуваючих потужностей за рах завершення вже початого буд-iв i реконструкцii ряду шахт. Крiм того, слiд закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути полiтику цiн на вугiлля i вугiльну пр-цiю. Це дасть змогу дещо сповiльнити спад в-ва, а потiм стабiлiзувати видобуток вугiлля i створити передумови для його зростання завдяки буд-ву нових шахт, збiльшенню обсягiв реконструкцii дiючих та придiленню особливоi уваги технiчному переозброСФнню галузi. П-ва вугiльноi пр-стi вiдносяться до екологонебезпечних, оск розробка вугiльних родовищ iстотно впливаСФ на гiдрохiмiчних режим експлуатацii поверхневих i пiдземних вод, посилюСФ забруднення повiтряного басейну, погiршуСФ родючiсть грунтiв. Специфiчним забрудненням водних басейнiв республiки СФ скидання значноi к-тi сисокомiнералiзованих шахтних вод у поверхневi водойми та водостоки, а також у накопичувачi, в яких вiдбуваСФться вiдстiй шахтного водозливу та зливу збагачувальних фабрик. Вугiльна пр-сть забруднюСФ i повiтряний басейн. Викиди забруднених речовин в атмосферу п-вами Мiнвуглепрому становитлять до 25% вiд викидiв цих речовин по Укр. На очиснi споруди направляСФться менше половини всiх викидiв, з яких уловлюСФться й обезводнюСФться 95%. Решта викидiв здiйснюСФться без очистки у виглядi газоподiбних та рiдких речовин. Значним джерелом забруднення повiтряного басейну, поверхневих та пiдземних вод, а також зниження родючостi грунтiв СФ розмiщення вiдходiв вуглевидобутку i особливо вуглезбагачення в спецiальних природних вiдвалах та накопичувачах щорiчно у вiдвали скидаСФться 60-70 млн куб м породи. К-сть прир вiдвалiв становить майже 1300, з яких близько 300 це тi, що горять. Втрата родючостi земель пiд вiдвалами становить бiльш як 7000 га. Незадовiльний екологiчний стан у вугледобувних р-нах, особливо у Донбасi, посилюСФться також високим рiвнем концентрацii п-в металургiйноi та хiм пр-стi, що посилюСФ техногенне навантаження на навк сер i хар-СФ його як надзвичайно небезпечне для здоровя нас-ня.

Нафтопереробна пр-сть Укр, особливостi розмiщення, суч стан та перспективи розвитку.

В Укр розмiщенi i функцiонують шiсть основних нафтопереробних заводiв (НПЗ) Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький, надвiрнянський. Вiдносно новими i надпотужними заводами СФ Кременчуцький та Лисичанський. Перший з них побудований у 1966р. i маСФ потужнiсть 16,0 млн т за рiк. Решта заводiв (крiм Дрогобицького) спорудженi ще в довоСФннi роки i мають значно меншу потужнiсть. У повожнний перiод в рез-тi реконструкцii iх потужностi зросли до 2,7-7,1 млн т за рiк (1997 р.). Разом з тим глибина переробки нафти в краiнi залишилась досить низькою до 60%. У Захiднiй РДвропi вона досягла узагальнено 80%, а у США понад 90%. Зазначенi данi по Укр свiдчать про те, що значна частка обсягу вироблених нафтопродуктiв припадаСФ на паливний мазут. Сумарна потужнiсть вторинних процесiв (по всiх НПЗ) становить приблизно 35% потужностi первинних процесiв (близько 12% з 35% - поглиблення переробки нафти, 23% облагородження нафтопродуктiв), що, звичайно, недостатньо, виходячи з сучасного свiтового рiвня розвитку нафтопереробки. Низький техн-й рiвень в-а нафтопереробноi пр-стi Укр, недосконалiсть технологiчних схем НПЗ, випуск неякiсних нафтопродуктiв викликають iнтенсивне забруднення навк середовища. Основними забрудниками вiд нафтопереробних заводiв СФ сiрчанi сполуки, окисли вуглецю, сiрки азоту, сажа тощо. У звязку з незначним видобутком нафти в Укр обсяги ii переробки значною мiрою залежать вiд масштабiв поставок ii з-за меж краiни. Зовнiшнi поставки нафти здiйснюються гол чином з Росiйськоi Федерацii. В Укр склалася вкрай несприятлива ситуацiя, коли нашi нафтозаводи, маючи достатнi потужностi для в-ва в необхiдних обсягаi нафтопродуктiв (з усiх основних найменувань), простоюють. З 1991р. подача нафти в Укр з Росii рiзко знижувалась. Вiдповiдно скорочувалися i обсяги нафтопереробки. Якщо в 1990р було перероблкно 58,1 млн т, то у 1997р лише 12,3 млн т. До того ж якiсть багатьох нафтопродуктiв не вiдповiдаСФ вимогам споживачiв. Разом з тим готова продукцiя iмпортуСФться з Росii, Бiлорусi та iн краiн. Але орiСФнтацiя на масовий iмпорт готових нафтопродуктiв СФ марнотратною для будь-якоi краiни, тим бiльше для Укр в перiод кризи ii ек-ки. Т.ч., Укр стоiть перед необхiднiстю вирiшення складних проблем, пов з подальшим розвитком нафтопереробки як однiСФi з найважливiших галузей пр-стi i всього н/г-го комплексу, а також з рац-м та стабiльним забезпеченням НПЗ сирою нафтою (власною i привiзною). Найважливiшим завданням розвитку нафтопереробноi пр-стi СФ забезпечення iстотного зростання техн-го рiвня в-ва. Насамперед слiд пiдвищити глибину переробки нафти до рiвня краiн, що мають розвинуту нафтопереробку, тобто до 80%. Це може бути досягнуто до 2010р. Поглиблення переробки нафти для Укр маСФ зараз першорядне зн-ня, бо дозволяСФ значно економити нафту (до 30%), не зменшуючи в-в