Туреччина та РЖзраiль
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Туреччина
В Азii постiйно зростаСФ кiлькiсть жителiв. Це обумовлене високим природним приростом, що в бiльшостi краiн перевищуСФ 15 осiб на 1000 жителiв. Азiя маСФ колосальнi трудовi ресурси. Значна частина працюючих характеризуСФться диiиплiнованiстю, стараннiстю, високою освiченiстю. У 26 краiнах бiльше нiж третина людей зайнята в сiльському господарствi, а в низцi держав ця цифра перевищуСФ 50 %, що свiдчить про доiндустрiальний етап розвитку господарства цих краiн.
Густота населення в Азii коливаСФться в досить великих межах. Якщо в Пiвденно-Захiднiй Азii середнiй показник близько 40 осiб/км2, то в Пiвденно-Схiднiй бiльше нiж 100 осiб/км2, у Схiднiй Азii густота населення становить майже 300 осiб/км2, а в Пiвденнiй Азii вона вже досягла цiСФi позначки.
Азiя свiтовий лiдер за кiлькiстю мiст-мiльйонерiв, найбiльшими з яких СФ Токiо, Осака, Чунцiн, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекiн, Стамбул, Джакарта, Мумбай (Бомбей), Колката, Манiла, Карачi, Ченнай (Мадрас), Дакка, Бангкок. Тiльки в Китаi та РЖндii налiчуСФться бiльше нiж 90 мiст-мiльйонерiв.
Азiя батькiвщина трьох свiтових i багатьох нацiональних релiгiй. Основними конфесiями СФ: iслам (Пiвденно-Захiдна Азiя, частково Пiвденна й Пiвденно-Схiдна Азiя), буддизм (Пiвденна, Швденно-Схiдна й Схiдна Азiя), iндуiзм (РЖндiя), конфуцiанство (Китай), синтоiзм (Японiя), християнство (Фiлiппiни й деякi iншi краiни), юдаiзм (РЖзраiль). У низцi районiв поширенi мiiевi культи.
Неможливо переоцiнити внесок Азii у свiтову культуру. Так, уже наприкiнцi IV тис. до н. СФ. в межирiччi Тигру та РДвфрату склалася одна з найдавнiших свiтових цивiлiзацiй Шумер. Вiд шумерiв нам у спадщину перейшли перекази про створення свiту й принципи будiвлi iригацiйних споруджень. Шумери винайшли складове письмо, що мало вигляд клинчастих значкiв, якi видавлювалися на вогких глиняних табличках. Першi письмовi документи також належать шумерам. Можливо, саме тут зявилося одне з унiкальнiших винаходiв людини колесо. Не менш вражаючi досягнення Давньоi РЖндii та Китаю.
Територiя та географiчне положення, Туреччина унiтарна держава, що,складаСФться з 80 провiнцiй (iлiв). Краiна розташована в Пiвденно-Захiднiй Азii головному перехрестi свiту. Невелика частина Туреччини Схiдна Фракiя розмiщена у РДвропi. Вiд азiатськоi частини, що розташована на пiвостровi Мала Азiя, ii вiдокремлюСФ Мармурове море й протоки Босфор i Дарданелли. Вони утворюють водний шлях, що зСФднуСФ Чорне море зi Середземним, i мають надзвичайно важливе стратегiчне значення. У Туреччинi сходяться транспортнi потоки трьох частин свiту РДвропи, Азii та Африки. Територiя краiни ще з давнiх часiв була мостом, що зСФднував Захiд i Схiд.
У РДвропi краiна межуСФ з ГрецiСФю (1) i БолгарiСФю (2), азiатська частина Туреччини межуСФ iз ГрузiСФю (3), ВiрменiСФю (4); Азербайджаном (5), РЖраном (6), РЖраком (7) i СирiСФю (8). Краiна з трьох бокiв омиваСФться Чорним, Мармуровим, Егейським i Середземним морями, берегова лiнiя 7200 км.
Природа. У рельСФфi краiни переважають гори й плоскогiря. Найвищi гiрськi масиви оперiзують центральне ядро краiни Анатолiйське плоскогiря. На пiвднi його оточують хребти Тавра, на пiвночi Понтiйськi гори, а на сходi Вiрменське нагiря. На нагiрi розташована найвища точка краiни, згаслий вулкан Великий Арарат (5165 м). Згiдно з бiблiйним сказанням, саме на вулканiчному масивi Арарату зупинявся Ноiв ковчег пiд час всесвiтнього потопу. Понтiйськi гори й система Тавра являють собою мальовничi й важкопрохiднi гори, що спускаються до моря. Понтiйськi гори, що нависають над чорноморським узбережжям, уже на вiдстанi ЗО км вiд моря досягають висоти 2000 м.
Клiмат краiни субтропiчний середземноморський, у внутрiшнiх районах континентальний. Складнiсть рельСФфу визначають великi розбiжностi в опадах i температурах. В Анатолii та Вiрменському нагiрi випадаСФ вiд 200 до 600 мм опадiв на рiк, а на схилах прибережних районiв вiд 1000 до 3000 мм. Середня температура сiчня: вiд +5 до -15 С (у горах), липня: вiд +16 до +30 С. У Схiднiй Фракii та на середземноморському узбережжi лiто тепле й сухе, а зима дощова.
На територii Туреччини беруть початок найбiльшi рiчки Пiвденно-Захiдноi Азii Тигр i РДвфрат. У краiнi багато озер, найбiльше з яких високогiрне озеро Ван. Воно безстiчне й тому солоне.
У Туреччинi велике рiзноманiття корисних копалин, однак багато з них мають невеликi запаси. Головне природне багатство хромова руда. РД також родовища нафти, камяного й бурого вугiлля, залiзноi, мiдноi, вольфрамовоi, урановоi, молiбденовоi та марганцевоi руд, бокситiв, сурми.
РЖсторичний розвиток. Протягом кiлькох тисячолiть цей край був одним з осередкiв формування цивiлiзацii та районом активних контактiв мiж Сходом i Заходом.
В XI ст. на територiю сучасноi Туреччини вторглися племена сельджукiв. У 1071 р. вони розбили вiзантiйськi вiйська в битвi пiд Манцикерте, у результатi чого Мала Азiя стала азiатськоi та мусульманською. Управлiння новими землями було доручене князевi Сулейману, що заснував тут свою державу. Пiсля розгрому монголами вiйськ Конiйського султанату ця територiя розпалася на безлiч маленьких князiвств (бейликiв), одне з яких, розташоване в Пiвнiчно-Захiднiй Анатолii, стало ядром Османськоi iмперii та основою для формування сучасноi Туреччини.
Творець майбутньоi могутньоi держави Осман, а потiм i його син спочатку оволодiли пiвнiчно-захiдною частиною Анатолii. Потiм османи перетнули Дарданелли й висадилися у РДвропi. У 1389 р. вони розгромили вiйська сербського