Тропічні та субтропічні плодові рослини
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
°тньо, листя починає скручуватися і може навіть повністю осипатися. І хоча за рясного поливу воно відростає знову, припускатися цього не варто. У кімнатних умовах інжир плодоносить двічі на рік: з березня по червень та на початку серпня наприкінці жовтня. Влітку його краще виносити на лоджію або в сад.
На початку листопада інжир скидає листя і переходить у стан спокою. Рослину потрібно перемістити у прохолодне місце (льох чи підвал) або поставити на підвіконня ближче до скла, а від теплого кімнатного повітря відгородити поліетиленовою плівкою. Поливають рослину дуже рідко, не даючи ґрунту зовсім пересохнути. Температура води не повинна перевищувати 1618С, щоб не почали відростати бруньки.
Якщо восени листя інжиру залишається зеленим то треба штучно викликати його опадання: дерев яке скидає листя, потрібен відпочинок, хоча б не значний. Щоб викликати період спокою, скорочують поливи. Коли грунт трохи підсохне, листя починає жовтіти і осипатися. Якщо взимку рослина знаходилась у кімнаті, то у грудні-січні вона знову починає рости, якщо у підвалі або в погребі то в лютому. Крону рослини формують, прищипуючи верхів центрального пагона. Бокові пагони так само прищипують, а довгі укорочують. У такий спосіб створюють умови для росту бокових пагонів. Для доброго росту й плодоношення інжир необхідно підживлювати органічними й мінеральним добривами, але не в період спокою. Якщо після зимового відпочинку починають розпускатися бруньки, рослину поливають розчиненим у воді m ре-гноєм, а через 1015 днів поливають рідко азотно-фосфорним добривом. Для поливу можна використовувати такий розчин: 3 г подвійного суперфосфату розчинити в 1 л води, прокипятити протягом 20 хвилин, потім розбавити кипяченою водою до 1 літра і додати 4 г сечовини.
У період вегетації інжир регулярно підживлюють органічними добривами: бовтанками перегною, деревної золи, настоянками трав. Щоб листя маг яскраво-зелене забарвлення, двічі на рік (навесні і влітку) дерево поливають розчином залізного купе росу (2 г на 1 л води) або обприскують ним усю крону. Навесні та влітку інжир підживлюють мікроелементами.
2.6 Родина Розоцвіті
Персик звичайний Persіca vulgarіs. Батьківщина - північний Китай. Персик відноситься до того ж роду Рrunus, що і слива, абрикос, вишня. З безлічі сортів для кімнатної культури можна порекомендувати Ранній Риверса, Переможець, Ранній міньйон, Амсден, Ноблес, Нектарин білий, Нектарин ананасний.
Персик - невисоке прямоствольное дерево з пагонами, що утворюють широку крону, у кімнатній культурі рідко перевищуюче 2 м у висоту. Струнке гнучке персикове деревце, що зацвітає в лютому-березні до розпускання листків, декоративне з весни до осені, коли дозрівають плоди. Листки прості, черешкові, ланцетні, довжиною 7-12 см, шириною 2-3,5 см, з пильчатим краєм, зелені. Квітки звичайно рожеві, одиночні або парні, 5-пелюсткові, 3-4 см діаметром, на короткій квітконіжці, майже сидячі, у декоративних сортів бувають білі, червоні або смугасті, прості, махрові і напівмахрові квітки. Виведені також декоративні сорти з червоними листками.
Плоди - соковиті кістянки з тонкою шкірочкою, кулясті, з борозенкою на одній стороні, бархатисті (у справжніх персиків) або голі (у нектарин). Кісточка зморшкувата-борозниста з дрібними ямочками. Кісточка може бути прирослою до мякоті або вільної. Персик успішно вирощується в умовах оранжерей і зимових садів при зимових (листопад-січень) температурах близько 00С, а також використовується для бонсай. Дорослі рослини витримують морози до -10оС. У січні-лютому температуру на два тижні підвищують до +4-8оС. У цей час роблять обрізку. Далі персик вносять у більш тепле приміщення (10-12оС), де рослина зацвітає. Після цвітіння можна помістити в теплому приміщенні. Приміщення потрібно регулярно провітрювати. Рослина світлолюбна, узимку бажано додаткове висвітлення. У частих обприскуваннях персик не має потреби, вони необхідні тільки в періоди з дуже низькою вологістю повітря. Полив улітку рясний, узимку обмежений. Під час дозрівання плодів полив зменшують і не обприскують. З початку цвітіння до серпня рослину підгодовують два рази на місяць органічним або мінеральним добривом. Персикове дерево має потребу в регулярної обрізці. Великі квітки і плоди розвиваються на пагонах минулого року. При зимовій обрізці видаляють густу крону і наполовину укорочують пагони поточного року, залишаючи на них 5-6 бруньок. Улітку сильнорослі пагони довжиною 20-25 см прищипують. Пересаджують ранньої навесні, перед цвітінням. Розмножують персик щепленням на отримані з насінь підщепи. У розплідниках можна придбати саджанці, що після посадки потрібно сильно обрізати. Для горшкової культури персик прищеплюють на бобівник або терник. Ґрунт: дернова і листова земля, перегній, торф, пісок (1:2:1:1:1). Обовязковий гарний дренаж. Персик піддається дуже багатьом хворобам: жовтяниця, розеточность; бура гнилизна й інші грибкові захворювання.
Грейпфрут кімнатний.
Багаторічне вічнозелене цитрусове дерево з невеликими колючками на пагонах з дуже красивими листками на великих черешках. У кімнатних умовах виростає до 1,5- 2 м. Квітки - великі білі з рожевим відтінком, із сильним ароматом, одиночні або зібрані в кисть. У кімнаті можуть цвісти і плодоносити. Найкращим для кімнат є сорт Дункан. Листи великі, овальні, блискучі із ширококрилатими черешками. Квітки великими, білими, одиночні або розташовані кистями в пазухах листків. Має 2-3 періоду росту. Плодоносіння буває на пагонах поточного року. Пл