Трипiльська кильтура
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Трипiльська культура
Найбiльш вiдомi раннi землеробськi племена на територii сучасноi Украiни повязують з так званою трипiльською культурою, що розвинулася у долинах Днiстра, Бугу i Пруту, сягнувши згодом Днiпра. У перiод свого розквiту мiж 3500 та 2700 рр. до н. е. трипiльцi жили великими селами по 600-700 чоловiк. Вони, як правило, мешкали у довгих та вузьких спiльних оселях, де кожна сiмя займала власну, розгороджену на кiмнати, частину житла з окремою глинобитною пiччю. Родовiд вони вели по лiнii батька. Орнамент на черепяному посудi, що являв собою поСФднання характерних плавних вiзерункiв жовтого, чорного й бiлого кольору, свiдчить про магiчнi ритуали та вiру в надприроднi сили, що панували в культурi трипiльцiв. Проте ця культура мала й свiй практичний бiк. Перший на Украiнi механiчний пристрiй - свердло для пророблювання отворiв у каменi та деревi - зявився у людей трипiльськоi культури. Велике значення мало впровадження деревяного плуга, завдяки чому землеробство стало бiльш надiйним, нiж мисливство, способом добування поживи. Ще одним нововведенням, ймовiрно, запозиченим iз Азii, було застосування першого металу - мiдi. Сьогоднi мало що вiдомо про занепад трипiльськоi культури. Як припускають археологи, зростання населення штовхало трипiльськi племена до переходу на новi негостиннi землi. Деякi з них просувалися вглиб степiв, а тi, що жили в долинi Днiпра, йшли на пiвнiч, у непрохiднi лiси Полiсся й далi. На 2000 р. до н. е. трипiльська культура як виразне цiле перестала iснувати. Частину трипiльцiв пiдкорили й асимiлювали войовничi степовi племена, решта знайшла захист у пiвнiчних лiсах. Кiнець неолiту на всiй територii Украiни характеризуСФться надзвичайно багатою, блискучою культурою хлiборобiв. Першi знахiдки цiСФi культури було зроблено вiдомим киiвським археологом В. Хвойкою на початку XX ст. в селi Трипiллi, недалеко вiд КиСФва. Назва "Трипiльська культура" залишилася до наших часiв за цiСФю культурою, не зважаючи на те, що межi ii поширюються, за сучасними дослiдженнями, вiд Слобiдськоi Украiни до Словаччини, вiд Чернiгiвщини до Чорного моря та Балканського пiвострова. На всiй територii Украiни, починаючи вiд VI тисячолiття до 1 тисячолiття перед Р. Х" утворилася культура, яка на всьому своСФму протязi мала цiлком виразнi риси. Люднiсть мешкала великими селами на берегах рiчок. У цих селах були хати прямокутноi форми. Чотирисхилий дах спирався на стовпи. Стiни деревянi, обмащенi з обох бокiв глиною. Пiдлогу робили з деревяних плах, складених помостом, обмазаних глиною, iнодi обпаленою. Розмiри цих будiвель були рiзнi - вiд 6 до 150 кв. метрiв. Стiни бували розписанi. Житла будували залежно вiд мiiевих умов: де був лiс - з плах, обмазаних глиною, де вакувало лiсу - з глиняних валькiв або т. з саману. На Одещинi - з каменю-вапняку. Житла були здебiльшого багатокамернi. У Халепi, наприклад, переважали чотирикiмнатнi. Нерiдко вони були розписанi темно-червоними фарбами. Крiм багатьох селищ, розкопаних на Украiнi, знайдено кiлька глиняних модулiв, так званих "хаток" (Сушкiвцi, Володимирiвка, Попуднi), якi доповнюють уявлення про цi будiвлi. Вони мали всерединi грубу, лави, План хаток нагадуСФ пiзнiшi украiнськi хати, так само, як нагадуСФ iх самий характер будови: деревянi, обмащенi глиною, стiни. Крiм житлових будинкiв, у селах були будiвлi ритуального призначення так званi "точки".
ВиявляСФться, що Трипiльська культура була повязана з цiСФю величезною своiм значенням в iсторii людства, першою СФвропейською i в той же час свiтовою культурою. Вiдкриття й вивчення Трипiльськоi культури викликало багато гiпотез щодо ii походження та характеру. Професор Штерн назвав цю культуру "домiкенською" i вважав, що вона старша, нiж Мiкенська або Егейська культура. Пересуваючись до Еллади, вона, мовляв, пiдсилила основи Егейськоi культури. Новi дослiди показують, що цi культури чужi одна однiй, а хронологiчно Трипiльська культура не молодша вiд них. Проф. Н.П. Курiнний пише, що "чим бiльше ми заглиблюСФмось в дослiди над трипiльською культурою, тим бiльше виявляСФться виток, якi сполучають цю культуру з культурою Еллади. будiвлi типу мегарона тут i там, культ матерi й мужа-пастуха" керамiчних форм, мiтологiй, пластичних i орнаментальних мотивiв - пояснюють iх генетичнi звязки". На Украiнi Трипiльська культура збереглась у пережитках i залишила по собi виразнi слiди. Украiнський народ зберiг свою етнiчну спорiдненiсть iз старожитньою люднiстю Праукраiни. До останнiх часiв сiльськi жiнки й молодицi розмальовують хати, комини, печi тощо. У килимарствi, гончарствi, дерево рiзьбi, вишивках, писанках - дуже багато геометричних та рослинних орнаментiв (званих по-народному циганською вулицею, безконечником, кривулькою, кучериками, троСФчками, гачками тощо), якi виразно нагадують орнамент палеолiтичноi та неолiтичноi дiб на Украiнi. На Лемкiвщинi,наприклад, ще й до цього часу зберiгся спосiб розмальовувати хати (рiвнобiжне до покладеного в стiнах дерева з горизонтальними мурами, що сягаСФ, очевидно, до дуже давнiх часiв).
Походження та етнiчна приналежнiсть
Щодо походження та етнiчноi приналежностi Трипiльськоi цивiлiзацii, яка проiснувала в межах VРЖ-РЖРЖРЖ тис. до н.е. (за М. Вiдейком), висуваються рiзнi версii, часто пiдпертi не ТСрунтовними археологiчними дослiдженнями, а теоретизуваннями.
Так, РЖнститут археологii НАНУ, на чолi з його директором академiком П. Толочком, у виданiй ними тАЬДавнiй iсторii УкраiнитАЭ п