Трипiльська кильтура
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?дкреслюють, що Трипiльська культура не маСФ нiякого стосунку до украiнськоi iсторii. Вона чужа украiнцям. РЗi сформували семiтськi племена. Офiцiйнi науковцi посадовцi з кафедри археологii i культурологii КиСФво-Могилянськоi Академii (коло докторiв наук археологи Л. Залiзняк, В. Зубар та фiлософи Ю. Павленко, М. Попович) усiляко переконують своiми культурологiчними сентенцiями, що трипiльцi нi мовою, нi культурою, анi антропологiчно не належать до iндоСФвропейцiв i, отже, не можуть бути предками словян, а тим бiльше украiнцiв. За iхньою версiСФю трипiльцi звiдкись прийшли i невiдомо, куди зникли. Не продовжилися iхнi слiди у пiзнiших культурах? Це так мiркуСФ категорiя дослiдникiв, яких не цiкавлять пракоренi iсторii украiнського народу i його культура. Прикладом самовiдданоi працi в дослiдженнi iсторii украiнського народу СФ поет Юрiй Липа (1900-1944), вiдомий iдеолог, iсторiограф, полiтик, пiд час вiйни люто закатований енкаведистами. Вiн глибоко дослiджував iсторiю, етнографiю, мiфологiю украiнцiв. Дошукуючись праоснов своСФi нацii, уважно проаналiзував Трипiльську культуру й дiйшов такого висновку: тАЭГоловний первень - трипiльцiтАЭ. Й називаСФ Трипiльську культуру праукраiнською. А зокрема: тАЬТрипiльцi надали характеру украiнському селу, як колись лiгури надали характеру французькому, а пiкти англiйському. РД багато даних, що не лише зовнiшнiй вигляд хат, але й розмiщення сiл i головнi шляхи досталися у спадщину й досi вiд тих праукраiнцiв. РЗхнiй розподiл ланiв, дорiг i сiл достався тисячолiттями як найдоцiльнiший... Трипiльцi СФ основоположниками украiнських сiл, вони сформували селатАЭ.
Ю. Липа вглиблюСФ думку, що трипiльцi виробили в собi: особливий тАЬцей характер це пiдложжя украiнського характеру. Бо народи-предки це не тiльки архiтектура, могили, звичаi, ритуали. Це характер, що кружляСФ у кровi сучасних украiнцiв i завжди iхнi дiла, iхнi здобування можуть вiдродитисятАЭ. За його всебiчними дослiдами випливаСФ: тАЬВiд трипiльцiв починаСФмо iсторiю украiнськоi територii як одностi i ii торгiвельних взаСФмин з iншими краiнами, одностi духовноi i матерiальноiтАЭ.
Якщо кинути побiжний погляд на мапу Украiни, то Трипiльська цивiлiзацiя, розташована на Правобережжi в басейнi Днiпра-Днiстра саме тут зосередженi найосновнiшi запаси чорноземiв постаСФ ядром етнобуття украiнцiв на тисячолiття iхнього розвитку та хлiборобськоi культури.
Торкаючись питання спiльностi цебто спадковостi принципiв образного свiтосприймання древнiх трипiльцiв i творцiв, насамперед, украiнськоi вишивки, а також писанкарства, ткацтва, зауважимо, що в арсеналi iхньоi художньоi мови переважають iдентичнi за стилiстикою i семантикою символи. Трипiльцi в своiй мiфопоетичнiй уявi Космос бачили СФдиним i неподiльним, i виображували його у своiх розписах тривимiрним, трискладовим, триярусним: Найвище Небо, де перебувають вiчний Всетворящий i Всеможний Господар Свiту i Свiтовi Води, хвилястою лiнiСФю розмiщуване бiля вiнцiв посуду. На другому ярусi розташовують Небеснi Сили (астральний ряд сонце, мiсяць, зорi, дощовi потоки, якi зумовлюють життСФдайний колообiг природи). На третьому ярусi нижча частина посуду вимальовано свiт Потойбiчний. Не окреслений символами, а позначений двома паралельними лiнiями. Таке свiторозумiння властиве i всiй народнiй творчостi украiнцiв. У гончарствi бiльшiсть посуду миски, горщики, глечики, кухлi i конфiгурацiСФю, тобто структурно, цiлковито подiбнi трипiльським, i розписуСФться посуд також у трьох вимiрах. У розписах трипiльцiв часто вимальовуСФться ростуче Древо Життя або Свiтове. На рушниках украiнських ритмiко-пластична побудова Свiтового Дерева подаСФться також у триСФдинiй-трияруснiй сутi: Земля (проростання i квiтування), Небо (сонце, мiсяць, зорi), ВерхнСФ Небо (воно вивершуСФться Свiтом Свiтiв ВирiСФм або РаСФм, де перебуваСФ Всевiдаючий Господар), цiлковито подiбно до художньо-образних засад трипiльських розписiв. Релiгiйнiсть украiнця захована в особливостях природи (його душi мирностях i символах (знаках) почувань. Тож картини свiтотворення i народотворення (неперервнiсть людського роду, народження новоi людини) завжди були i будуть хвилюючою i найбiльшою таСФмницею таСФмниць, якi прагне збагнути людська душа, вища Цiлiсть Косморуху, РДднiсть його.
Найдавнiший мотив i саме трипiльського походження мiф про Сотворiння Свiту птахою не досить конкретного виду, але космiчною в сюжетному рiзноманiттi багатозначно проявиться в розписах опiшнянських, гнилецьких, косiвських мисок, а багатобарвно вишиваСФться на киiвських полтавських, харкiвських, чернiгiвських, черкаських рушниках. Зрештою, образ однiСФi великоi птахи або двох чи трьох, як Творця Всесвiту демiурга Високого Неба, зберегли i нашi колядки глибокоi давнини у карпатському краi. Свiтотворчу iпостась птахiв (мистецтвознавцi називають iх тАЬфантастичнимитАЭ, тАЬказковимитАЭ, хоча належить iх називати мiфологiчними) витворила в декоративному живописовi видатна художниця Марiя Приймаченко. Ця тематика проявилася також i в творчостi багатьох ii колег, старших i молодших. ЗаслуговуСФ на увагу, що у трипiльцiв часто велично виображуСФться олень на мисках ритуального призначення. "асне, цей образ СФ вiдтворенням дуже давньоi легенди про двох священних оленiв спареноi космiчноi стихii. Згодом цей образ небесного оленя в численних варiацiях потужно прорiс у сколотсько-сарматськiй культурi, а широко й глибоко викорiнився у народне мистецтво карпатцiв Украiни i втiлюСФться у пластичному рiзноманiттi