Травлення та засвоСФння iжi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
1.2. ТРАВЛЕННЯ ТА ЗАСВОРДННЯ РЗЖРЖ
Органiзм людини внаслiдок енергетичних витрат потребуСФ поповнення харчовими речовинами. Бiльшiсть харчових речовин, якi надходять в органiзм, не можуть використовуватися ним безпосередньо. В процесi життСФдiяльностi органiзму вони синтезуються та розпадаються. Цi процеси у всiх клiтинах, тканинах i системах вiдбуваються безперервно та характеризують обмiн речовин, якi СФ продуктами життя. Якщо припиняСФться обмiн речовин припиняСФться життя.
Надходження та розпад харчових речовин повиннi бути збалансованими, щоб не порушувався обмiн речовин.
Бiлки, жири, вуглеводи, мiнеральнi речовини та вiтамiни, якi надiйшли з iжею, змiнюються, перетворившись на субстракти тканин органiзму, а продукти обмiну, якi утворилися внаслiдок окислення цих речовин, iз органiзму виводяться. Початковi стадii хiмiчних змiн iз харчовими продуктами вiдбуваються у системi травлення. Основа травлення це розщеплення великих i складних молекул (бiлкiв, вуглеводiв та жирiв) до iх складних компонентiв.
РЗжа, перемiщуючись органами травлення, пiддаСФться дii сокiв, якi сприяють ii перетравленню. До складу цих сокiв входять рiзнi хiмiчнi речовини.
Легкiсть, з якою органiзм розщеплюСФ складнi органiчнi речовини, зумовлена бiологiчними каталiзаторамиферментами, що мiстяться в травних соках. Ферменти цiлком специфiчнi кожен з них дiСФ лише на певну речовину, вимагаючи для цього вiдповiдних умов (реакцiя середовища, температура). Однак дiя ферментiв це лише кiнцевий результат травлення.
Травленням слiд вважати процес фiзичних i хiмiчних змiн iжi, що надiйшла в органiзм, внаслiдок якого складнi харчовi речовини перетворюються на простiшi, здатнi засвоюватися органiзмом.
Система органiв травлення (рис. 1.1) забезпечуСФ приймання, роздрiбнення, розрiдження, перемiщення, розщеплення i всмоктування iжi та видалення перетравлених решток.
Рис. 1.1. Схема будови органiв травлення людини:
1 стравохiд; 2 шлунок; 5 печiнка; 4 жовчний мiхур; 5 дванадцятипала кишка; 6 жовчна протока; 7 пiдшлункова залоза; 8 пiдшлункова протока;
9 тонка кишка; 10 слiпа кишка; 11 червоподiбний вiдросток; 12 висхiдна
ободова кишка; 13 поперечна ободова кишка; 14 низхiдна ободова кишка;
15сигмовидна ободова кишка; 16 пряма кишка.
Змiни iжi у ротовiй порожнинi. До органiв ротовоi порожнини належать: язик, ясна та зуби, а за ii межами три пари великих слинних залоз (рис. 1.2).
У ротовiй порожнинi починаСФться процес травлення, де iжа пiддаСФться механiчнiй обробцi, а також початковим хiмiчним змiнам пiд впливом слини. У ротову порожнину слина потрапляСФ iз трьох пар слинних залоз i багатьох дрiбних, розташованих у слизовiй оболонцi ротовоi порожнини. Пiд час жування iжа перемiщуСФться в ротовiй порожнинi язиком, на якому розмiщенi нервовi закiнчення, що дають вiдчуття смаку iжi. Слина, яка складаСФться з води, неорганiчних i органiчних речовин (солi кальцiю,
Рис. 1.2. Слиннi залози:
1 протоки пiдязиковоi залози i пiдще- лепна протока; 2 розрiз нижньоi щелепи; З пiдязикова залоза; 4 жувальний мяз; 5 привушна протока; 6 привушна залоза; 7 i 8 вена i артерiя; 9 пiдщелепна залоза.
калiю, бiлковоi слизистоi речовини муцину)
сприяСФ ковтанню iжi. РЗжа стаСФ слизькою i легко рухаСФться стравоходом, стiнки якого хвилеподiбно скорочуються, просуваючи iжу до шлунка.
До складу слини входять ферменти, якi розщеплюють вуглеводи. У ротовiй порожнинi iжа перебуваСФ всього 15-20 с, за цей час вуглеводи не встигають повнiстю розщепитися, тому дiя ферментiв слини продовжуСФться в шлунку доти, доки клубок iжi не змочиться квасним шлунковим соком (20-30 хв.). За добу органiзм людини видiляСФ 600-800 мл. слини.
Травлення iжi у шлунку. Шлунок це порожнинний орган, який виконуСФ роль резервуара для iжi. Вiн вмiщуСФ до 3 л iжi i бере участь в ii перетравленнi та поступовому переправленнi у кишки. Форму шлунка порiвнюють з формою рога, однак вона може змiнюватися залежно вiд положення тiла та ступеня наповнення (рис.1.3).
До складу стiнок шлунка входить слизова оболонка разом з пiдслизовим шаром, де розмiщенi численнi трубчатi залози, якi видiляють складовi компоненти шлункового соку соляну кислоту та ферменти. Соляна кислота сприяСФ набуханню бiлкiв i прискоренню iх розщеплення. Ферменти шлункового соку сприяють перетравленню iжi. Слизова оболонка ще видiляСФ слизисту речовину (муцин), яка обгортаСФ частинки iжi та оберiгаСФ шлунок вiд пошкоджень. Шлунковим соком iжа просякаСФ поступово, тому розщеплення бiлкiв починаСФться з поверхнi клубка iжi, а закiнчуСФться в його товщинi лише через 20-30 хв. РЗжа, що перетравлюСФться, перебуваСФ в шлунку вiд 3 до 10 годин.
Рис. 1.4. Будова стiнки тонкоi кишки (схема):
1 епiтелiальна стiнка ворсинки;
2 вена; 3 артерiя ворсинки;
4 кишкова залоза; 5 вена;
б артерiя кишковоi стiнки; 7 мязова оболонка кишки; 8 лiмфатичнi судини;
9 центральна лiмфатична судина ворсинки.
Рис. 1.3. Поздовжнiй розрiз шлунка:
/ стравохiд; 2 вхiдна частина,-
З дно шлунка; 4 велика кривина;
5 мала кривина; 6 шлунковi складки; 7 пiлорична частина; 5 мяз
стискач ворота