Тоталітарний режим на Західній Україні
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
вплив визвольного руху на поступливість радянської влади у площині національного питання в Україні 1953 р.
Методологічна основа дослідження принципи обєктивності та історизму. При розвязанні поставлених наукових завдань використано аналіз і синтез, а також описовий і системно-структурний методи систематизації та узагальнення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення курсової роботи, фактичний матеріал та висновки можуть бути використані у процесі вивчення історії українського національно-визвольного руху першої половини ХХ ст., при написанні узагальнюючих та спеціальних праць з новітньої історії України, розробці лекційних та спецкурсів.
Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, який містить 35 позицій.
Розділ 1. Захоплення Радянською владою Західної України
1.1 Історіографічні дослідження проблематики
Входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки у вересні 1939 р. доленосна історична подія. В історіографічних дослідженнях проблема обєднання українських земель у єдиній державі посідає важливе місце. Радянські вчені та історики діаспори в силу історичних обставин з різних концептуальних позицій підходили до висвітлення цього процесу. У різних виданнях вживаються як терміни воззєднання, визвольний похід, золотий вересень так і революція з-за кордону, окупація, приєднання, анексія і т. і. Радянські історики, часто попри свідчення архівних матеріалів, змушені були підходити до висвітлення процесу радянізації виключно з позицій політичної конюнктури. Історики діаспори, не маючи доступу до архівних матеріалів, мали свободу творчого пошуку й розглядали події з інших теоретичних позицій. Наукові праці дослідників незалежної України акумулювали кращі традиції як вітчизняної, так і зарубіжної історичної думки. Неупереджене й багатопланове вивчення проблеми стало можливим у нових історичних умовах.
Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси, що проходили на західноукраїнських землях, охарактеризовано в окремих монографічних дослідженнях О. Рубльова і Ю. Черченка Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20 60-ті роки ХХ ст.) [26], Б. Яроша Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30 50-ті роки ХХ ст. (історико-політологічний аспект) [35], М. Сеньківа Західноукраїнське село: насильницька колективізація 40 поч. 50-х рр. ХХ ст. [27], О. Малярчука Тоталітаризм проти західноукраїнського села [18] та інших. Важливим якісним розширенням документальної бази вирізняється праця І. Біласа Репресивно-каральна система в Україні. 19171953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз [1].
Радянські історики проміжок часу з вересня 1939 р. до червня 1941 р., як правило, не поділяли на окремі періоди. Однак у наукових працях зазначалося, що революційні дії у перші місяці після визволення характеризують основні риси демократичного етапу, який тривав з 17 вересня 1939 р. до 17 січня 1940 р. В результаті за короткий строк були створені передумови майбутніх соціалістичних перетворень [4, 315].
Польські історики вважають, що період радянської окупації Західної України можна поділити на два відрізки часу. Перший від 17 вересня 1939 р. і до 31 грудня 1939 р., який характеризувався тим, що нова радянська влада тільки формувалася. Подекуди в суспільному житті були ще помітні прояви колишнього польського державного устрою. Другий від січня 1940 р. і до кінця червня 1941 р. був уже часом, коли на Західній Україні повністю панував той самий режим, що й на всій території Радянського Союзу [33,265].
1.2 Початок утвердження радянського тоталітарного режиму на Західноукраїнських землях
Опираючись на історичні дослідження можна визначити етапи радянізації Західної України в 1939 1940 рр. і ставлення до неї населення залежно від соціальної, релігійної та національної приналежності. Базуючись на партійних архівних матеріалах, дослідники чітко виокремлюють три періоди, відмінні за методами роботи, але спільні за суттю:
- перший 17 вересня 1939 р. 10 грудня 1939 р. (формування тимчасових органів влади під безпосереднім контролем військових частин Червоної армії);
- другий 10 грудня 1939 р. 3 лютого 1940 р. (перехід функцій тимчасових органів влади в руки створених органів радянської влади на місцях);
- третій лютий 1940 р. червень 1941 р. (розбудова партійних, радянських, правоохоронних і господарських структур управління).
Червона армія за лічені дні взяла під свій контроль територію Західної України, а також розбила й полонила окремі польські військові підрозділи. В умовах військового стану розпочалося повсюдне формування так званої народної влади: у містах і повітах управлінь, у волостях і селах селянських комітетів на чолі з комуністами (яких тоді реально нараховувалося 20-30 осіб на воєводство спеціально відряджених ЦК КП(б)У, а волостей більше сотні в кожному воєводстві). Ініціаторами їх створення виступало безпосередньо командування Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА). Для координації й обєднання керівництва місцевими органами влади Військова Рада Українського Фронту від 3 жовтня 1939 р. утворила в колишніх воєводствах Західної України обласні тимчасові управління в складі чотирьох осіб кожен із центр