Торгiвля людьми
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В·iткнулись зi злочинами, повязаними з торгiвлею людьми на початку 90-х рокiв минулого столiття. Украiна першою з пострадянських краiн визнала проблему торгiвлi людьми як одну з найнебезпечнiших для суспiльства, результатом чого стало введення в 1998 роцi до Кримiнального кодексу Украiни статтi 124-1 Торгiвля людьми. Стаття передбачала вiдповiдальнiсть за торгiвлю людьми у виглядi позбавлення волi на строк вiд 3 до 5 рокiв. У 2001 роцi було прийнято новий Кримiнальний кодекс Украiни. Мiра покарання стала жорсткiшою.[12]
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 5 червня 2002 року №766 затверджено Постанову тАЬПро утворення Комплексноi програми протидii торгiвлi людьми на 2002-2005 рокитАЭ. Головна мета цiСФi програми розвиток механiзмiв по запобiганню торгiвлi людьми, кримiнального переслiдування осiб, причетних до цього виду злочину, захисту та реiнтеграцii потерпiлих. В цiлях мiжвiдомчоi координацii здiйснення заходiв, що визначенi Комплексною програмою, утворено Мiжвiдомчу координацiйну раду з питань протидii торгiвлi людьми, що СФ постiйно дiючим консультативно-дорадчим органом при Кабiнетi Мiнiстрiв Украiни.[8;11]
Указом Президента Украiни вiд 18.02.2002 року №143 тАЬПро заходи щодо дальшого змiцнення правопорядку, охорони прав i свобод громадянтАЭ визначено, що боротьба з торгiвлею людьми СФ одним iз прiоритетних напрямкiв дiяльностi правоохоронних органiв Украiни.[7] 3 лютого 2006 року Президент Украiни Вiктор Ющенко пiдписав Закон №3316-1 Про внесення змiн у Кримiнальний кодекс Украiни щодо вдосконалення вiдповiдальностi за торгiвлю людьми й залучення в заняття проституцiСФю, прийнятий Верховною Радою Украiни 12 сiчня 2006 року.
Статтю 149 Кримiнального кодексу Украiни доповнено примiткою, в якiй розяснено термiни експлуатацiя людини, уразливе становище; у назву статтi 303 Кримiнального кодексу Украiни введено термiн сутенерство, визначення якого подано в частинi першiй до цiСФi статтi. Законом установлено, що вiдповiдальнiсть за вербування, перемiщення, переховування, передачу або одержання малолiтнього чи неповнолiтнього до заняття проституцiСФю або примус iх до заняття проституцiСФю повинна наставити незалежно вiд того, чи вчинено такi дii з використанням обману, шантажу або уразливого стану зазначених осiб чи iз застосуванням або погрозою застосування насильства, використання службового становища, чи особою, вiд якоi потерпiлий перебував у матерiальний або iншiй залежностi (частина третя примiтки до статтi 149, частина друга примiтки до статтi 303 Кримiнального кодексу Украiни).[13]
Серед документiв, спрямованих на боротьбу з торгiвлею людьми, варто згадати Постанову №987 Про затвердження Типового положення про реабiлiтацii для осiб, що потерпiли вiд торгiвлi людьми, прийняту Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни 27 червня 2003 року з метою забезпечення законодавчоi бази для здiйснення допомоги потерпiлим iз боку державних органiзацiй. Однак у звязку з недостатнiстю державного фiнансування таких установ реабiлiтацiйнi центри вiдкриваються здебiльшого на базi громадських i релiгiйних органiзацiй за сприяння державних структур. Фiнансова пiдтримка надходить переважно вiд мiжнародних органiзацiй. [9]
Координацiю дiяльностi рiзних органiзацiй iз протидii торгiвлi людьми покладено на спецiальний орган при Кабiнетi Мiнiстрiв Украiни, Про створення Мiжвiдомчоi координацiйноi ради з питань протидii торгiвлi людьми (№ 1961 вiд 25 грудня 2002р.) Сьогоднi разом з офiсом Координатора проектiв ОБСРД в Украiнi ведеться робота зi створення Бюро Нацiонального координатора iз протидii торгiвлi людьми. [12]
Важливими кроками по вдосконаленню мiжнародного спiвробiтництва у сферi протидii торгiвлi людьми стали Мiжнародна Угода про боротьбу з торгiвлею бiлими рабинями вiд 18 травня 1904 року з поправками, внесеними Протоколом, затвердженим Генеральною АсамблеСФю ООН 3 грудня 1948 року. Результатом наступного етапу розвитку спiвробiтництва держав у протидii торгiвлi людьми стала Мiжнародна Конвенцiя про боротьбу з торгiвлею бiлими рабинями вiд 4 травня 1910 року з поправками, внесеним вищезгаданим Протоколом; Мiжнародна Конвенцiя про Заборону торгiвлi жiнками й дiтьми вiд 30 грудня 1921 року з поправками, внесеними Протоколом, затвердженим Генеральною АсамблеСФю ООН 20 жовтня 1947 року; Мiжнародна Конвенцiя про Заборону торгiвлi неповнолiтнiми жiнками вiд 11 жовтня 1933 року iз змiнами, внесеними в неi вищезгаданим Протоколом.
Започаткування ефективного мiжнародного мехiнзму було закладено у 1949 роцi Генеральною Асамблейою ООН шляхом прийняття Конвенцii про боротьбу з торгiвлею людьми i експлуатацiСФю проституцii третiми особами, яка набрала чинностi в Украiнi 15 лютого 1955 року.[11]
Сучасним мiжнародно-правовим документом щодо протидii торгiвлi людьми СФ Конвенцiя ООН проти транснацiональноi органiзованоi злочинностi та Протокол про попередження i припинення торгiвлi людьми, особливо жiнками i дiтьми, i покарання за неi, що доповнюСФ ii. У груднi 2000 року в м. Палермо (РЖталiя) Украiна, спiльно з iншими 124 краiнами свiту, пiдписала цi мiжнароднi документи i ратифiкувала 4 лютого 2004 року на сесii Верховноi Ради Украiни.[3;4;]
Висновок
Украiна одна з перших в свiтi комплексно пiдiйшла до вирiшення проблеми торгiвлi людьми. Урядом затверджено програму протидii цьому явищу, прийнято спецiальне законодавство про кримiнальну вiдповiдальнiсть за торгiвлю людьми, створено спецiалiзованi пiдроздiли ОВС по боротьбi з цим з