Типи та принцип дii модемiв
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
Типи та принцип дii модемiв
1. Типова система передачi даних
Будь-яка система передачi даних (СПД) складаСФться з трьох основних компонентiв: передавача, каналу передачi даних i приймача. При двостороннiй (дуплекснiй передачi) джерело i одержувач можуть передавати i приймати данi одночасно.
У найпростiшому випадку СПД мiж точками А i В (рис.1) складаСФться з таких частин:
- кiнцевого обладнання даних (КОД) в точцi А. КОД це узагальнене поняття для опису кiнцевого приладу користувача або його частини. Вiдповiдний мiжнародний термiн DTE (Data Terminal Equipment). Як DTE може бути персональний компютер, сервер (mainframе), термiнал, пристрiй збору даних та iн.;
- апаратури каналу даних (АКД) в точцi А; вiдповiдний мiжнародний термiн DCE (Data Communications Equipment).
- iнтерфейсу (стику) мiж DTE i DCE;
- каналу передачi мiж точками А i В;
- DCE в точцi В;
- iнтерфейсу DCE з каналом;
- DТE в точцi В.
ФункцiСФю DCE СФ забезпечення передачi iнформацii мiж декiлькома DTE по каналу певного типу, наприклад, по телефонному. Для цього DCE маСФ забезпечити зСФднання з DTE з одного боку, i з каналом передачi з iншого.
Функцii DCE може виконувати аналоговий або цифровий модем. У широкому значеннi поняття модем i DCE синонiми.
Слово модем СФ скороченою назвою пристрою, що здiйснюСФ процес МОдуляцii/ДЕМодуляцii.
Модулюючий сигнал СФ, як правило, цифровим, а модульований аналоговим. Сьогоднi модеми найбiльше використовуються для передачi даних мiж компютерами через КТМЗК.
При передачi даних по цифрових каналах данi вiд DTE мають бути перетворенi до вигляду, прийнятого для даного каналу. Цю функцiю виконують цифровi модеми.
Важливе значення у взаСФмодii DTE i DCE маСФ iхнiй iнтерфейс, який складаСФться iз вхiдних/вихiдних кiл у DTE i DCE, рознiму i зСФднувальних кабелiв.
РЖнтерфейс програмно-апаратнi засоби, що забезпечують взаСФмодiю двох систем або процесiв у точцi iх сполучення.
У вiтчизнянiй лiтературi та стандартах також вживаСФться термiн стик.
2. Канали звязку
Канал звязку це сукупнiсть середовища поширення i технiчних засобiв передачi мiж двома канальними iнтерфейсами (рис.1).
Канали звязку класифiкуються за рiзними ознаками.
1. Залежно вiд типу сигналiв, що передаються, розрiзнюють цифровi та аналоговi канали звязку.
Цифровими СФ канали систем РЖКМ, ISDN, канали типу Т1/Е1 та iн. Новi СПД будують на основi цифрових каналiв, якi мають переваги перед аналоговими.
Аналоговi канали СФ найпоширенiшими через тривалу iсторiю iх розвитку i простоту реалiзацii. Прикладом аналогового каналу СФ канал тональноi частоти (ктч) зi смугою пропускання 3,1 кГц, а також груповi тракти на 12, 60 i бiльше каналiв тональноi частоти.
2. Комутованi та видiленi канали.
Комутованi канали надаються споживачам на час зСФднання на iх вимогу (наприклад, канали аналоговоi мережi КТМЗК або цифровоi мережi ISDN). Видiленi канали орендуються у телефонних компанiй або прокладаються зацiкавленою органiзацiСФю.
3. Дво- i чотирипровiднi канали.
Чотирипровiднi канали надають два проводи для передачi сигналу i ще два проводи для прийому. Перевагою таких каналiв СФ вiдсутнiсть впливу сигналiв, якi передаються в зустрiчному напрямi.
Двопровiднi канали використовують два проводи для передачi i прийому сигналiв. Такi канали економiчнiшi, але потребують розвязки сигналiв, якi приймаються та передаються, для усунення завади у виглядi ехо-сигналу.
3. Семирiвнева модель OSI
Мiжнародним стандартом для передачi даних СФ Базова еталонна модель взаСФмодii вiдкритих систем (OSI Open Systems Interconnection). Модель описана стандартом ISO 7498 (ISO International Standarts Organization мiжнародна органiзацiя по стандартизацii). Згiдно з моделлю OSI видiляються сiм рiвнiв взаСФмодii: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний, фiзичний.
Основний змiст цiСФi моделi полягаСФ в тому, що кожному рiвню призначена конкретна функцiя. Кожний рiвень визначаСФться групою стандартiв, що складаються з двох специфiкацiй: протоколу i сервiсу для вищого рiвня.
Протокол набiр правил i форматiв, що визначають взаСФмодiю обСФктiв одного рiвня моделi.
Вищим рiвнем, найближчим до користувача, СФ прикладний. Його головна задача надати вже перероблену iнформацiю. Цю функцiю виконуСФ системне i призначене для користувача прикладне програмне забезпечення, наприклад, термiнальна програма.
Функцii сучасних модемiв належать до нижчих рiвнiв: фiзичного i канального.
1. Фiзичний рiвень.
Даний рiвень визначаСФ iнтерфейси системи з каналом звязку, а саме, механiчнi, електричнi, функцiональнi та процедурнi параметри зСФднання.
На фiзичному рiвнi виконуються три основнi функцii:
1) встановлення i розСФднання зСФднань взаСФмодiючих систем (крiм фiзичного пiдключення модеми можуть "домовлятися" про прийнятний режим роботи, тобто спосiб модуляцii, швидкостi передачi, режими виправлення помилок i стиснення даних);
2) перетворення сигналiв. Для узгодження послiдовностi бiт, що передаються, з параметрами каналу слiд виконати iх перетворення в аналоговий або дискретний сигнал.
Функцiя перетворення сигналiв СФ головною функцiСФю модемiв. Тому модеми, якi не мали iнтелектуальних можливостей i не виконували апаратне стиснення i корекцiю помилок, н