Типи та принцип дii модемiв
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
токолом АХ.25. Радiоканал за своiми характеристиками близький до телефонного i органiзуСФться з використанням радiостанцiй з однаковою робочою частотою в УКВ (KB) дiапазонi.
7. Для локальних радiомереж.
Локальнi радiомережi СФ перспективною мережною технологiСФю, яка доповнюСФ проводовi локальнi мережi. Головним iх елементом СФ спецiалiзованi радiомодеми (адаптери локальних радiомереж). На вiдмiну вiд пакетних радiомодемiв вони забезпечують передачу даних на невеликi вiдстанi (до 300м) з високою швидкiстю (2 10 Мбiт/с), близькою до швидкостi передачi в проводових локальних мережах. Крiм того, в локальних радiомодемах застосовують сигнали складноi форми, наприклад, сигнали з псевдовипадковою перебудовою робочоi частоти.
8. Для телевiзiйних кабельних мереж.
Такi модеми використовують вiльнi телевiзiйнi канали зi смугою пропускання 6 МГц в дiапазонi вiд 50 до 450 МГц. Широка смуга телевiзiйних каналiв обумовлюСФ високi швидкостi передачi до 36 Мбiт/с.
9. Для супутникових каналiв звязку.
10. Для електричних мереж.
За методом передачi.
За методом передачi модеми подiляються на асинхроннi та синхроннi.
Асинхронний режим передачi використовуСФться, коли данi, що передаються, генеруються у випадковi моменти часу. При цьому одержуючий пристрiй маСФ вiдновлювати синхронiзацiю на початку кожного отримуваного символу. З цiСФю метою кожен символ, що передаСФться, супроводжуСФться додатковим стартовим i одним або бiльше стоповими бiтами.
Недолiки асинхронного методу: низька ефективнiсть i необхiднiсть використання простих методiв модуляцii (АМ, ЧМ).
Складнiшi методи модуляцii, наприклад вiдносна фазова модуляцiя (ВФМ), КАМ, потребують пiдтримки постiйного синхронiзму опорних тактових генераторiв вiдправника i одержувача.
При синхронному методi передачi велику кiлькiсть символiв або байт обСФднують в окремi блоки (кадри). Кадр передаСФться як один ланцюжок бiтiв без яких-небудь затримок мiж 8-бiтними елементами. Щоб приймаючий пристрiй мiг забезпечити рiзнi рiвнi синхронiзацii, мають виконуватися такi вимоги:
1) послiдовнiсть бiтiв, що передаСФться, не повинна мiстити довгих послiдовностей нулiв або одиниць, щоб приймаючий пристрiй мiг стало видiляти тактову частоту синхронiзацii;
2) кожен кадр повинен мати зарезервованi послiдовностi бiтiв або символiв, що позначають його початок i кiнець.
Якщо синхронний режим застосовуСФться для передачi по iнтерфейсу DTEDCE, то для синхронiзацii використовуються додатковi кола, по яких передаСФться сигнал тактовоi частоти вiд вiдправника до одержувача.
За реалiзацiСФю додаткових функцiй:
1) без системи керування;
2) з пiдтримкою АТ-команд.
Сучаснi модеми мають широкi iнтелектуальнi можливостi. Стандартом де-факто стала множина АТ-команд, розроблених фiрмою Hayes, що дозволяСФ користувачевi керувати характеристиками модему i параметрами звязку. Модеми, якi пiдтримують АТ-команди, називають Hayes-сумiсними модемами;
3) з пiдтримкою команд рекомендацii ITU-T V.25bis (ITU International Telecommunications Union мiжнародна спiлка електрозвязку, ITU-T комiтет по стандартизацii телекомунiкацiй у складi ITU);
4) з фiрмовою системою команд.
Спецiалiзованi модеми для промислового застосування часто мають фiрмову систему команд, вiдмiнну вiд набору АТ-команд;
5) з пiдтримкою протоколiв мережного керування;
Промисловi модеми часто пiдтримують протокол мережного керування SMNP (Simple Manager Network Protocol), який дозволяСФ адмiнiстратору керувати елементами мережi з вiддаленого термiнала;
6) голосовi модеми.
Здатнi одночасно передавати голос i данi. В голосових модемах частiше застосовують метод аналоговоi передачi потокiв голосу i даних, рознесених по частотах ASVD (Analoguе Simultanious Voicе/Data). РЖнший пiдхiд DSVD (Digital SVD) ТСрунтуСФться на оцифровуваннi голосу i передачi отриманих вiдлiкiв у загальному потоцi даних.
За конструкцiСФю:
1) зовнiшнi; 2) внутрiшнi; 3) портативнi; 4) груповi.
Зовнiшнi модеми СФ автономними пристроями, що приСФднуються до компютера або iншого DTE за допомогою одного iз стандартних iнтерфейсiв DTE DCE.
Внутрiшнiй модем це плата розширення, що вставляСФться у вiдповiдний слот компютера.
Портативнi модеми призначенi для використання спiльно з компютерами класу Notebook. Мають малi габарити i високу цiну. За можливостями не поступаються повнофункцiональним модемам. Оснащенi iнтерфейсом PCMCIA.
Груповими модемами називають сукупнiсть окремих модемiв, якi обСФднанi у спiльний блок i мають спiльне живлення, пристроi керування i вiдображення. Окремий модем, розрахований на малу кiлькiсть каналiв, СФ платою з рознiмом, що встановлюСФться в блок.
За засобами керування: апаратнi та програмнi.
Основна вiдмiннiсть програмного модему вiд апаратного полягаСФ в тому, що частина його функцiй реалiзовуСФться за допомогою центрального процесора i програмного забезпечення. РЖнодi вiд модему залишаСФться лише кодек, а всi iншi функцii виконуСФ драйвер, який використовуСФ ресурси компютера.
Основнi недолiки програмних модемiв: використання ресурсiв ЦП, залежнiсть вiд операцiйноi системи; переваги компактнiсть, швидка реалiзацiя нових функцiй i протоколiв; вiдсутнiсть привязки до шини ISA, низька вартiсть.
За пiдтримкою мiжнародних i фiрмових протоколiв.
Протоколи мiжнародного рiвня розробляються пiд егiдою ITU-T i приймаються iм як рекомендацii. Всi рекомендацii ITU-T щодо модемiв належать до серii V (рис.2).
Фiрмовi протоколи розробляють к