Типи небезпечних природних явищ та катастроф
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?топлення у Миколаiвськiй, Запорiзькiй, Херсонськiй, Днiпропетровськiй, Рiвненськiй та Львiвськiй областях. У зонi катастрофiчного затоплення опинилося понад 200 населених пунктiв у 35 районах.
Природнi пожежi. Щорiчно в суху, жарку погоду небезпека вiд лiсових та торфяних пожеж рiзко зростаСФ.
Лiсовi пожежi виникають головним чином з вини людини та внаслiдок дii деяких природних чинникiв. Причиною пожеж буваСФ виробнича дiяльнiсть людини (спалювання вiдходiв на прилеглих до лiсу територiях) та ii необережнiсть (вогнища, недопалки, сiрники). Вогонь може швидко розростися i, пiдхоплений вiтром, стати вогненним валом, що знищуСФ на своСФму шляху все живе i перетворюСФ лiси в нежиттСФздатнi пустелi. При цьому виникаСФ велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнiм тваринам, матерiальним цiнностям.
Найбiльш небезпечними бувають жаркi та сухi лiтнi днi з вiдносною вологiстю повiтря 3040%.
Залежно вiд характеру горiння, швидкостi розповсюдження вогню та розмiрiв пошкодження лiсу розрiзняють чотири категорii лiсових пожеж:
низовi(або низиннi);
верховi (або повальнi);
пiдземнi (торфянi або грунтовi) та пожежi дуплистих дерев.
Найбiльш розповсюдженi низовi пожежi, частка яких складаСФ близько 80% усiх випадкiв можливих пожеж.
Низовi (низиннi) пожежi розвиваються внаслiдок згорання хвойного пiдлiску, живого надТСрунтового покриву (моху, лишайника, травянистих рослин, напiвчагарникiв i чагарникiв) або пiдстилки (опалого листя, хвоi, кори, сушняку, хмизу, вiтролому, бурелому, гнилих пнiв), тобто рослин та рослинних залишкiв, розташованих безпосередньо на грунтi або на невеликiй висотi (пiвторадва метри). Полумя маСФ висоту до 50 см, швидкiсть розповсюдження вогню при цьому невелика сто-двiстi метрiв за годину, а при сильному вiтрi до кiлометра в рiвниннiй мiiевостi та вiд одного до трьох кiлометрiв.
Верховi лiсовi пожежi розвиваються iз низових i вiдмiннiсть iх у тому, що згораСФ не тiльки надТСрунтовий покрив, але i нижнi яруси дерев та крони жерднякiв. Можуть бути ще i вершиннi пожежi, коли вогнем знищуються лише крони дерев. Але без супроводу низинноi пожежi вони довго продовжуватися не можуть. При верхових пожежах видiляСФться багато тепла. Висота полумя при цьому становить 100 i бiльше метрiв. В таких випадках вогонь перекидаСФться на значнi вiдстанi, iнодi на декiлька сотень кiлометрiв, тому що швидкiсть пожежi зростаСФ до 825 км за годину.
Пiдземнi (грунтовi або торфянi) пожежi виникають часто в кiнцi лiта, як продовження низових або верхових. Заглиблення низового вогню починаСФться бiля стовбурiв дерев, потiм воно розповсюджуСФться в рiзнi сторони до декiлькох метрiв за добу. В осередках ТСрунтових пожеж виникають завали iз опалих дерев i дiлянок згорiлого торфу. Однак торфянi пожежi можуть бути i не наслiдком лiсових. Вони часто захоплюють величезнi простори i дуже важко гасяться. Небезпека iх у тому, що горiння виникаСФ пiд землею, створюючи порожнi мiiя у торфi, який уже згорiв. Задимлюються великi райони, що подразнююче дiСФ на людей i ускладнюСФ боротьбу з пожежею; обмежуСФ видимiсть; негативно психологiчно впливаСФ на населення.
Частiше за все пожежонебезпечнi умови складаються в Степовiй, Полiськiй та Лiсостеповiй зонах, в горах Криму. Найбiльш поширеними СФ лiсовi та торфянi пожежi, бо лiси i торфовища займають бiльше 10 млн. га територii Украiни. 31% лiсiв розташовано в пiвнiчному регiонi, 17% в схiдному, 10% в пiвденному, 8% в пiвденно-захiдному i 32% в захiдному регiонi.
Лiсовий фонд Украiни майже на 50% складаСФться з хвойних лiсiв, з яких 60% займають молодники. В результатi широкомасштабних робiт з залiсення на сотнях тисяч гектарiв створенi сосновi насадження, котрi досягли критичного, в пожежному вiдношеннi, вiку 15ЗО рокiв.
Лiси Украiни в бiльшостi ii регiонiв неспроможнi витримати зростаючого потоку вiдпочиваючих, оскiльки площа iх значно менша вiд науково обгрунтованих норм. Така ситуацiя найбiльш характерна для Херсонськоi, Миколаiвськоi, Луганськоi, Донецькоi, Полтавськоi областей. Автономноi Республiки Крим, що вважаються найбiльш пожежонебезпечними.
В середньому за рiк, в залежностi вiд погодних умов, виникаСФ близько 3,5 тисяч пожеж, якими знищуСФться бiльше 5 тисяч гектарiв лiсу. Найбiльш пожежонебезпечними СФ пiвнiчний та схiдний регiони, де щорiчно виникаСФ в середньому вiдповiдно 37 i 40% всiх лiсових пожеж.
Список використаноi лiтератури
1. Указ Президента Украiни "Про концепцiю захисту населення i територiй у разi загрози виникнення надзвичайних ситуацiй", 26.03.1999 №284 / 99 // Надзвичайна ситуацiя, 1999, №4, с.40-47.
2. Джигерей В.С., Жидецький В. Ц. Безпека життСФдiяльностi. Львiв: Афiша, 1999.
3. Лапiн В.М. Безпека життСФдiяльностi людини: Навч. посiб. 2-ге вид. К.: Т-во "Знання", 1999.
4. Пiстун РЖ. П. Безпека життСФдiяльностi. К.: 1999.