Типи небезпечних природних явищ та катастроф
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?ох дiб.
Тумани. Тумани погiршують видимiсть на шляхах, створюють перешкоди для роботи рiзних видiв транспорту, сприяють забрудненню повiтря.
Сильнi тумани спостерiгаються переважно в холодну пору року. Найчастiше вони виникають у гiрських районах Криму i Карпат та iнодi на пiвденному березi Криму.
Сезон туманiв починаСФться у жовтнi, закiнчуСФться у квiтнi. Кiлькiсть днiв з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами до 80.
На пiдвищених територiях центральноi та пiвденноi частини Украiни (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подiльська, Приднiпровська височини) кiлькiсть днiв з туманами складаСФ близько 80, з сильними туманами до ЗО.
На рiвниннiй територii пiвденноi частини Степовоi зони тумани бувають близько ЗО днiв на рiк, а сильнi 1020 днiв протягом року.
2.2. Гiдрологiчнi надзвичайнi ситуацii
Гiдрологiчними небезпечними явищами, що мають мiiе в Украiнi, СФ: повенi (басейни рiчок); селi (Карпатськi та Кримськi гори); маловоддя; крiм того, вздовж узбережжя та в акваторii Чорного i Азовського морiв мають мiiе небезпечнi пiдйоми та спади рiвня моря.
Протягом майже 20 рокiв стабiльнi акумулятивнi форми Саксько-РДвпаторiйськоi системи внаслiдок дii техногенних факторiв руйнуються зi швидкiстю 3,5 км щороку. Щорiчно безповоротно втрачаСФться бiльше 100 га прибережних територiй, зменшуСФться пляжна смуга, знижуСФться бiологiчна продуктивнiсть моря. Пiд постiйною загрозою руйнування знаходяться розташованi в береговiй зонi матерiальнi цiнностi (житловi будинки, курортнi комплекси, iнженернi комунiкацii, сiльгоспугiддя). Матерiальнi збитки вiд впливу на узбережжя Чорного та Азовського морiв сильних штормiв (1969, 1971, 1983, 1992 рр.) складають 520600 млн. гривень.
Основними причинами посилення темпiв руйнування морських берегiв СФ як природнi фактори, повязанi з тектонiчними зануреннями пiвнiчного Приазовя, так i антропогеннi, до яких вiдноситься зарегульованiсть твердого стоку рiк, забруднення водних басейнiв i повязане з цим зниження iх продуктивностi, безсистемна забудова береговоi смуги та кiс, будiвництво берегозахисних споруд, якi не вiдповiдають характеру гiдродинамiчних процесiв, використання малоефективних або навiть шкiдливих берегозакрiплювальних заходiв i конструкцiй при самобудах, вiдступи вiд проектних рiшень, безконтрольне вивезення пiску iз кiс, порушення протизсувного режиму при забудовi терас та iншi шкiдливi наслiдки господарськоi дiяльностi на узбережжi.
В гiрських частинах Карпат i Криму розвиваються селевi процеси. Близько ЗО мiст, селищ та сiльських населених пунктiв в Криму, Закарпатськiй, РЖвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй та Львiвськiй областях знаходяться пiд впливом селевих потокiв. Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборiв. Найбiльшою активнiстю характеризуються басейни рiк Черемоша, Днiстра, Тиси, Прута. В лютомуберезнi та в перiод вiдлиг райони хребтiв Горгани, Полонинський, Чорногори СФ лавинонебезпечними з обсягом снiгових лавин до 300 тисяч м3. Шiсть населених пунктiв в Закарпаттi пiдлягають впливу снiгових лавин.
Повенi. Значна кiлькiсть грошових та матерiальних витрат щороку витрачаСФться на лiквiдацiю наслiдкiв повеней на рiчках Украiни. Повенi виникають пiд час тривалих злив та внаслiдок танення снiгу, вiтрових нагонiв води, при заторах та зажерах. Найбiльш вiрогiдними зонами можливих повеней на територii Украiни СФ:
у пiвнiчних регiонах басейни рiчок Припять, Десна та iх притокiв. Площа повенi лише в басейнi р. Припять може досягти 600800 тис. га;
у захiдних регiонах басейни верхнього Днiстра (площа може досягти 100130 тис. га), рiчок Тиса, Прут, Захiдний Буг (площа можливих затоплень 2025 тис. га) та iх приток;
у схiдних регiонах басейни р. Сiверський Донець з притоками, рiчок Псьол, Ворскла, Сула та iнших приток Днiпра;
у пiвденному i пiвденно-захiдному регiонах басейни приток нижнього Дунаю, р. Пiвденний Буг та ii приток.
На значнiй територii Украiни (Карпати, Крим) рiчки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому за рiк тут буваСФ 67 повеней. Вони формуються в будь-який сезон року i часто мають катастрофiчнi наслiдки, зумовлюють масовi руйнування та загибель людей.
Повенi на гiрських рiчках (Днiстер, Тиса, Прут, рiчки Криму) формуються дуже швидко, що ставить високi вимоги щодо оперативностi прогнозування та оповiщення.
За останнi сорок рокiв катастрофiчнi повенi Карпат та Криму спостерiгались 12 разiв. Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снiговi та дощовi повенi на рiчках Закарпаття в листопадi 1992 р. та груднi 1993 р., восени 1998 р, коли постраждало багато населених пунктiв, промислових обСФктiв, споруд, були людськi жертви. Такi повенi трапляються в середньому один раз на 510 рокiв. Тривалiсть повеней (затоплень) може досягти вiд 7 до 20 дiб i бiльше. При цьому можливе затоплення не тiльки 1070% сiльгоспугiдь, але й великоi кiлькостi техногенне небезпечних обСФктiв.
Високi повенi бiльш властивi рiчкам Днiпро, Днiстер, Дунай та Сiверський Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територiй i викликають необхiднiсть частковоi евакуацii людей i тварин, завдають вiдчутних матерiальних збиткiв. Рiвнi води пiд час весняних повеней на рiвнинних рiчках зростають повiльнiше, але й небезпека негативних наслiдкiв зберiгаСФться довше. У зонi затоплення можуть опинитись i хiмiчно небезпечнi обСФкти.
У 1998 роцi у результатi сильних дощiв i пiдвищення рiвня ТСрунтових вод сталися сильнi паводковi пi