Територіально-виробничі комплекси України
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?их проблем з урахуванням природно-ресурсного потенціалу району і зовнішніх звязків та відношень. В цільових програмах конкретно вирішуються регіональні ресурсні проблеми, варіанти розміщення обєктів матеріального виробництва і регіональні комплексні проблеми [15, 119].
Цільові програми розвитку ТВК повинні спиратись на матеріали довгострокових прогнозів і передувати розробці планів економічного і соціального розвитку комплексів. За черговістю реалізації програми підрозділяються на першочергові, другої і наступної черговості. Розробка цільових програм здійснюється поетапно. Зокрема виділяють етап попереднього обгрунтування, етап науково-технічної і виробничо-економічної розробки технічних і економічних рішень та етап випуску програмної документації. Організація ТВК і розробка цільових програм їх розвитку висувають вимогу створення центральних органів управління процесом формування ТВК, оскільки такі комплекси мають загальнодержавне значення. У свій час висловлювалось ряд пропозицій щодо функцій таких органів. На думку багатьох спеціалістів, основні функції повинні зводитись до погодження міжгалузевих взаємозвязків з метою уникнення протиріч, а також до дійового контролю за виконанням відомствами своїх зобовязань щодо участі у створенні ТВК. В літературі неодноразово відмічалось, що головною організацією, відповідальною за створення програмно-цільових ТВК повинна стати відповідна обласна рада народних депутатів. Функції виконавчого органу могли б виконувати утворені планові комісії кожного ТВК, які відповідали б за організацію всього процесу підготовки і формування ТВК. Очевидно, що керівний орган ТВК повинен бути наділений необхідними повноваженнями для того, щоб максимально ефективно організовувати свою діяльність в області організації процесу формування комплексу.
Шляхами реорганізації територіальних органів управління повинні погоджуватись зі змінами в територіальній організації продуктивних сил країни. В залежності від ієрархії економічного районування і таксономічного рангу ТВК необхідно будувати і систему управління. Вона повинна сприяти оптимальній взаємодії між обєктом (ТВК) і субєктом управління для досягнення поставленої мети [14].
ВИСНОВКИ
Формування територіально-виробничих комплексів це складний і тривалий процес, що відбувається на основі закономірностей географічного поділу праці. Умовами упорядкування процесу формування ТВК і підвищення ефективності рішення першочергових регіональних проблем загальнодержавного значення є:
1. Удосконалювання керування утворення органів програмного керування процесом формування ТВК, які володіють необхідними правами і ресурсами та несуть повну відповідальність за виконання поставленої задачі створення матеріально-технічної бази й умов для рішення конкретної регіональної проблеми загальнодержавного значення.
2. Офіційне твердження правового статусу програмно-цільових ТВК як специфічної форми організації продуктивних сил прийняття відповідних документів, які визначають місце ТВК серед інших форм організації народного господарства, систему керування, права й обовязки всіх учасників процесу формування комплексів.
3. Розробка економічного механізму взаємодії усіх відомств, які беруть участь у рішенні однієї регіональної проблеми, підпорядкування їхніх інтересів досягненню кінцевої мети формування ТВК у встановлений термін з найменшими витратами суспільної праці.
4. Підвищення ефективності використовуваних ресурсів установлення централізованого цільового виділення ресурсів для ТВК як господарської системи, забезпечуючи єдність процесу прогнозування фінансування матеріально-технічне постачання будівництво контроль на основі юридично оформленого керування й економічного механізму.
5. Принципова зміна підходу до організації створення обєктів виробництв, що роблять комплектуючи вироби, і усіх видів інфраструктури.
6. Підвищення ролі місцевих органів влади в створенні необхідних умов життя і праці населення, покладення на них повної відповідальності за дотримання нормативного забезпечення населення послугами обєктів соціальної інфраструктури і виконанні ними інших обовязків по організації життя людей, передбачених відповідним законодавством, із самого початку процесу формування ТВК та ін.
Україна має відносно високий рівень розвитку ТВК. Досить розвинені галузі матеріального виробництва.
Підбиваючи підсумки написання даної курсової роботи слід зауважити той факт, що Україна має достатню кількість ресурсів для потужного перспективного розвитку територіально виробничих комплексів та входження в десятку найрозвинутіших країн світу.
ЛІТЕРАТУРА:
- Голіков А.П Вступ до економічної і соціальної географії.
- Іванух Р., Фащевський М. Формування територіально-виробничих комплексів Украиіни // Економіка Украіни, 1998, № 6, С. 3437.
- Іщук С.І. Географія промислових комплексів. К., 1993.
- Іщук С.І. ТВК і економічне районування.-К., 1996.
- Малов В.И. Территориально-производственный комплекс. М., 1993.
- Паламарчук Н.Н., Паламарчук О.Н. Економіка і соціальна географія України з основами теорії.-К., Знання, 1998.
- Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін; за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк. К.: Либідь, 1996. 368 с.
- РПС України. За ред. проф. Е.П. Качана.-К., Вища школа, 1998.
- РПС: Підручник. За