Територіально-виробничі комплекси України
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
±слуговування з метою забезпечення населення послугами. У староосвоєних районах з великим промисловим потенціалом, наявністю значної кількості великих міст поступово здійснюється процес вдосконалення їх територіально-виробничих комплексів, оптимізація галузевої структури, технічне переозброєння і розширення діючих підприємств, раціоналізація економічних звязків. Це основний шлях для вирішення проблеми вдосконалення територіальної організації промисловості.
Для обґрунтування основних напрямів розвитку нових територіально-виробничих комплексів потрібно вирішити ряд принципових науково-методичних питань. Так, у староосвоєних районах, де енергетичний баланс напружений, не бажано розвивати енергомісткі підприємства (виробництва). Тут розміщення нових виробництв повинне забезпечити, перш за все, найбільш раціональне використання місцевих трудових і матеріальних ресурсів. У звязку з високою територіальною концентрацією трудових ресурсів доцільно додатково побудувати промислові підприємства для забезпечення збільшення місць прикладання праці.
3.4 Планування і управління розвитком ТВК, як засіб підвищення його ефективності
Територіальна (просторова організація суспільного виробництва виступає обєктивною формою життя суспільства, вона сприяє підвищенню ефективності виробничих процесів і життєвого рівня населення.
Необхідною умовою раціонального розвитку ТВК окремих районів і їх складових частин є територіальне прогнозування. Його завдання зводиться до обгрунтування прогнозу розвитку території на базі економічних розрахунків. Прогноз це аргументоване наукове уявлення про майбутнє функціонування певного обєкту. Він може бути не завжди вичерпним, але має достовірний характер. Для прогнозу характерний високий ступінь наукового обгрунтування і обєктивна оцінка явищ і процесів. Розробка прогнозів сприяє підвищенню наукового рівня і ефективності планування, проектування і управління розвитком ТВК.
В сучасній науці прогнозування поділяється на два види: пошукове і нормативне. Вони відрізняються між собою методами оцінки явищ і процесів, науковими підходами і своєю суттю [15, 118].
Пошукове прогнозування ставить за мету дати найбільш близьке до правильного уявлення стану територіального обєкту або явища на певну дату в майбутньому (ймовірний варіант). Пошукові методи охоплюють розробку сценаріїв, історичну аналогію, анкетування, екстраполяцію та інші методи. Так, при екстраполяції тимчасових рядів можна зробити висновок, що закони росту, які діяли в минулому, будуть також аналогічно визначати і майбутній ріст, або з незначним відхиленням. Недоліком цього методу є те, що він не дозволяє повністю врахувати нові введення і відкриття, нове господарське освоєння території так як прогнозується лише кількісний ріст існуючих явищ і процесів. Однак за допомогою коректування оцінок прогнозованих величин все-таки можна врахувати ряд нововведень і територіальних зрушень в розміщенні виробництва.
Нормативне прогнозування це оптимальний, бажаний стан територіального обєкту або явища в майбутньому, що визначається на основі науково обгрунтованих потреб і норм.
Група нормативних методів включає динамічну модель міжгалузевих звязків, методи графів і сітьового графіка, ідеальне і нормативне (стандартне) моделювання.
Процес прогнозування ТВК передбачає послідовну етапність розробки прогнозу. Робота починається з постановки мети і завдань прогнозу. Потім визначається предмет прогнозу, встановлюються його розрахункові строки, готується інформація про природний, економічний, соціальний і екологічний потенціал ТВК, вибираються методи прогонозування прогнозних варіантів і проводяться прогнозні розрахунки. Ефективність варіантів прогнозу перевіряється і лише після цього результати можуть використовуватись в розробці документів, що передбачались завданням.
Одним з основних етапів прогнозування є визначення вихідного економічного потенціалу ТВК. Для цього необхідна оцінка таких факторів [7, 111]:
а) місце і роль ТВК в географічному поділі і інтеграції праці;
б) сучасний рівень і темпи розвитку комплексу;
в) природно-ресурсний потенціал ТВК;
г) забезпеченість трудовими ресурсами;
д) рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;
е) врахування передбачених досягнень науково-технічного прогресу на перспективу.
Довгострокові територіальні прогнози визначають загальні принципи і напрямки розвитку господарства регіону і окремих ТВК. Вони використовуються при розробці схем розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів, а також схем і проектів районних планувань адміністративних одиниць та локальних територіально-виробничих комплексів.
Для розвязання конкретних науково-технічних, економічних і соціальних, екологічних та інших проблем необхідні цільові програми розвитку ТВК. В цих програмах визначаються суспільно необхідні функції комплексів, сформульовані у вигляді цілей, розкриваються необхідні ресурси для досягнення цілей і засоби приведення їх в дію.
Цільова програма це комплекс запланованих заходів соціально-економічного, виробничого, організаційного, науково-технічного, екологічного характеру, при здійсненні яких забезпечується своєчасна реалізація поставлених цілей. Вона повинна відрізнятись від інших видів програм найбільш високою комплексністю, цільовою спрямованістю на вирішення вузлових територіаль?/p>