Теорія промислової організації
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
З М І С Т
Вступ
Теорія промислової організації
Висновок
Література
Вступ
В роботі розглядаються теорія промислової організації, теорія регулювання, теорія ефективної конкуренції.
Наприкінці 40-х років XX ст. постала нагальна проблема промислової організації, оскільки уже вичерпався потенціал зростання, що виник у повоєнний період. Суспільство технологічно розвивалося. Для ефективного використання нових технологій необхідні були нетривіальні організації. Увага економістів була зосереджена на пошуку інтенсивних методів господарювання. Безперечно, економічні інституції капіталістичної системи різноманітні і характеризуються безліччю феноменів, вивчення яких стало можливим на основі єдиної теорії промислової організації, що водночас враховує фактори технологій, цін і механізмів управління.
Теорію промислової організації, починаючи з 50-х років XX ст., розробляв американський економіст Дж.-Дж. Стіглер.
Теорія промислової організації
Теорія промислової організації теорія, яка пояснює функціонування ринкової економіки з погляду структури ринку, поведінки і результатів діяльності його субєктів.
Невідємними її елементами є принцип виживання та мінімальний масштаб ефективності малих фірм з аналізом їх поведінки у конкурентних і монопольних сферах промисловості та зумовленості розмірів підприємств у різних галузях.
Стіглер (Stigler) Джордж-Джозеф (19111991) американський економіст, лауреат Нобелівської премії (1982). Народився в м. Рентой (штат Вашингтон, США) у сімї емігрантів із Німеччини та Австро-Угорщини. У Вашингтонському університеті здобув ступінь бакалавра економічних наук. У 1938 р. захистив докторську дисертацію.
Викладацьку діяльність розпочав у 1936 р. асистентом професора в університеті штату Айова. Протягом восьми років професор Мічиганського університету. З 1947 р. працював у Колумбійському університеті. У 1958 р. був призначений на посаду професора кафедри американських інституцій при Чиказькому університеті, який став його постійним місцем праці.
Протягом 4050-х років опублікував чимало проблемних статей і праць з питань прикладної мікроекономіки та промислових організацій. Серед них підручник Теорія ціни (1947). У 1964 р. обраний президентом Американської економічної асоціації. У 1968 р. опублікував працю Організація промисловості.
Дж.-Дж. Стіглеру належить перше формулювання теорії пошуку.
Важливою, хоч і малопомітною сферою роботи Дж.-Дж. Стіглера є історія економічної думки. Він визнаний у світі авторитет з інтерпретації ідей, праць та особистого життя економістів-теоретиків минулого. Президент Американської економічної асоціації Р. Гордон у 1975 р. на річному її зібранні назвав Стіглера одним з... найвидатніших істориків економічної думки.
Вчений уникав використання математики у своїх працях, віддаючи перевагу простому літературному стилю. Він отримав загальне визнання за чіткість, елегантність викладу і ерудицію. Наукою визнаний видатним економістом вільного ринку, активним противником державного втручання у господарську діяльність. Державу він образно змальовував як короткозорого Робін Гуда, який обкрадає майже кожного.
Дж.-Дж. Стіглер почесний професор Чиказького університету. Йому присуджені почесні наукові ступені Рочестерським, КарнегіМеллона, Браунським університетами, а також Гельсінською економічною школою.
У працях Розподіл праці обмежується розмірами ринку (1951) та Економія на масштабах виробництва (1958) Дж.-Дж. Стіглер визначив умови збереження малого підприємства в конкурентній галузі виробництва (мінімальний масштаб ефективності, що забезпечує виживаність малої фірми) такими мінімальними межами (що вимірюються в одиницях виробленої продукції чи зайнятій робочій силі), які б допомогли йому вижити після зміни технології і ринкової ситуації. Наприклад, впровадження нової технології робить прибутковішими великі підприємства і тим самим підвищує мінімальний масштаб ефективності. Але зміни у ринковій конюнктурі можуть призвести до зворотного явища банкрутства великих і збереження малих фірм. Принцип виживання Дж.-Дж. Стіглера увійшов у практику діяльності промислових підприємств США.
Важливим елементом теорії промислової організації Дж.-Дж. Стіглера є розроблення концепції вертикальної інтеграції (ситуація, за якої діяльність фірми охоплює кілька стадій процесу перетворення сировини на кінцеву продукцію). Вона може бути регресивною, коли діяльність фірм поширюється на попередні стадії виробничого процесу, і прогресивною, коли діяльність охоплює наступні стадії. Активна інтеграція необхідна на ранній та пізній стадіях розвитку галузі, а незначна на проміжних стадіях її еволюції. На думку Стіглера, інтеграційні процеси у текстильній промисловості США підтверджують це.
Аналізуючи вертикальну інтеграцію, Дж.-Дж. Стіглер усвідомлював складність природи цього процесу. Як і більшість складних форм організації, вертикальна інтеграція служить різним економічним цілям:
а) досягнення економії від масштабів при передаванні продукту по суміжних виробничих стадіях шляхом технологічних міжорганізаційних взаємодій;
б) уникнення з її допомогою значних викривлень у розподілі факторів виробництва на монополізованих ринках;
в) уникнення невизначеності в пропозиції комплект