Теорія й практична діяльність психолога
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
? якостей індивідуальної психічної реальності людини. Вона, можна сказати, зробила предметом публічного обговорення сексуальність людини і її вплив на поводження.
Теорії як ідеї цілісного предмета структурують картину миру людини, дозволяють йому визначити своє місце в цілісній картині миру, тобто своє життя як цілісний предмет.
У науці відомо, що обґрунтування як побудова ідеального теоретичного обєкта є синтетичною процедурою.
Усякий інтелектуальний акт обґрунтування виступає в той же час і актом формування обєкта, що обґрунтовується. У цьому полягають зміст і цінність процедури обґрунтування, зміст і цінність побудови теорії.
Створений, сформований у такий спосіб обєкт здобуває якості існуючого - він стає тією реальністю, з якої доводиться вважатися при здійсненні інших видів активності.
Обґрунтовується в тім виді, у якому воно виступає для дослідника, наприкінці цієї процедури завжди здобуває принаймні одну нову характеристику, який у нього не було на початку процедури.
У граничному випадку що обґрунтовується одержує в ході цього процесу найпершу характеристику. (Маються на увазі ті випадки, обґрунтовував коли ніяк не представлено на початковому етапі процедури обґрунтування, а виникає в результаті цієї процедури)
Існує дуже багато типів обґрунтування, на них зупинятися не будемо. Важливо та обставина, що у всіх своїх різновидах обґрунтування є конструктивною, формуючою, синтетичною процедурою.
Нові характеристики що обґрунтовується одержує завдяки двом головним процедурам (операціям):
1) установленню того або іншого звязку 2) приписуванню першому з них деяких характеристик другого. Ці операції психолог проробляє, виділяючи предмет свого професійного мислення при рішенні завдань консультування.
Природно, що обґрунтування відбувається не саме по собі, а виконується людиною.
Активним, самостійним початком процедури обґрунтування є людина, що встановлює певний звязок між двома ідеальними утвореннями (обєктами) - що обґрунтовується й обґрунтуванням.
При цьому що обґрунтовується наділяється характеристиками обґрунтування.
Обґрунтовуючи факт існування тексту - психічної реальності іншої людини, психолог-консультант використовує як підстава структуру своєї психічної реальності, представлену як цілісний обєкт.
Його й можна назвати обєктом-підставою.
Фіксованість одного ідеального обєкта в якості що обґрунтовується, а іншого - підстави, як правило, обумовлюється не властивостями цих обєктів самих по собі, а завданнями розуміння й поставленої ними метою.
У нашому випадку - це завдання психологічного консультування, регламентуючі цілі впливу на властивості психічної реальності іншої людини. Фіксованість є абсолютною тільки в певному контексті - там, де вона була виявлена як необхідна.
В інших ситуаціях, при інших обставинах - інших цілях і завданнях - ідеальний обєкт, що використовувалася раніше як підстава (у нашім аналізі це - структурована психічна реальність психолога), може стати що обґрунтовується, а ідеальний обєкт, що був що обґрунтовується, - стати основою.
Це відбувається в ситуації роботи психолога-консультанта тоді, наприклад, коли його роботу починає аналізувати й інтерпретувати людина, з якою він проводив консультування.
Говорячи інакше, коли її дії, переживання, думки інтерпретуються іншою людиною. Зрозуміло, при цьому міняється й характер обґрунтування.
Необхідність усвідомлення психологом процедури побудови своїх ідеальних обєктів - насамперед теорій - диктується сучасними умовами існування наукового знання, що прагне до визначення підстав для обґрунтування ідеального обєкта.
Визначення підстави обґрунтування як даності стає спеціальним завданням, однієї з найважливіших інтелектуальних завдань консультування. Це завдання вирішується в умовах, коли існують обставини розвитку сучасного психологічного знання:
незадоволеність функціональним підходом у вивченні феноменів психічного;
прагнення виділити й описати специфічні якості психічного як реальності, наприклад оборотність, метафоричність і інші;
складність онтологічного аналізу якостей людини;
нечіткість критеріїв вірогідності отриманих наукових фактів, законів і закономірностей;
залежність способів одержання, описи й інтерпретації даних від індивідуальності дослідника, системи його морально-етичних цінностей і наукової сумлінності;
залежність науки від конкретних замовників на той або інший вид інформації;
девальвація цінності наукового знання в суспільній свідомості;
перевага маніпуляторного підходу до людини в багатьох сферах громадського життя.
Теорія як цілісний, ідеальний обєкт є підставою для практичної діяльності психолога. Вона є та даність, то знакове утворення, що як обґрунтування опосредує всі впливи на іншу людину з метою прояву в них якостей його психічної реальності.
Ця даність теорії обовязково рефлексується психологом як підстава для організації свого тексту при впливі на іншу людину.
Отже, що дано психологові як обґрунтування його впливу на іншу людину? Насамперед йому даний він сам як людина й інші люди як люди. Узагальнене подання про людину, поняття про людину, концепція людини - це всі ідеальні обєкти, теорії (життєві і наукові), які будуть обовязково використовуватися психологом як даність, як онтологічна підстава для розуміння й побудови нових іде