Теорії виникнення держави
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
- Передумови виникнення держави і права
1.2 Причини виникнення держави та права
1.3 Форми виникнення держави та права
1.4 Теорії походження держави
РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
2.1 Теологічна теорія вчення про бога
2.2 Історико-матеріалістична теорія
2.3 Органічна теорія
2.4 Психологічна теорія
2.5 Теорія насильства
2.6 Теорія договірного походження держави (природно-правова теорія)
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
ВСТУП
Актуальність: основні теорії походження держави є відмінною темою для дослідження в сучасний час. Нові матеріали, відкритий доступ до літературних ресурсів дозволяють у повному обсязі і всесторонньо дослідити погляди мислителів, вчених, юристів та науковців на виникнення такого феномену як держава. Також необхідно осмислити всі концепції походження держави, щоб розуміти проблеми сьогодення.
Обєкт: теорії походження держави.
Предмет: дослідити основні теорії походження держави.
Мета: дослідити час переходу первообщиного суспільства на державу; довести, що виникнення держави не відокремлене явище, а залежить від багатьох факторів; довести, що держава не є відокремленим від суспільства явищем; показати, що держава є вінцем розвитку суспільства.
Завдання: зясувати причини і передумови виникнення держави: дослідити основні теорії виникнення держави.
Методологія теорії держави і права (наука про способи дослідження):
- Загально філософські методи метод діалектики, метафізики, принципи історизму і обєктивності.
- метод діалектики обєднує 3 основні закони:
- закон єдності і боротьби протилежностей(всі явища взаємоповязані);
- закон переходу кількісних змін у якісні;
- закон заперечення заперечення (прийом спростування заперечення).
- метод метафізики полягає у вивченні державно правових явищ поза їх звязками з іншими суспільними явищами і процесами (вчення про ідеальну державу, права людини і ін.).
- метод історизму треба поставити себе на місце людини того чи іншого часу.
- Обєктивності урахування всіх чинників, що впливають на свідомість.
- Загально наукові методи методи, які використовуються всіма науками.
- Логічний метод та його прийоми: аналіз, дедукція, індукція, синтез.
- Системний метод всі державно правові явища включені в систему і самі є системою.
- Структурно функціональний метод досліджує структуру державно правових явищ і напрямки впливу на суспільні відносини.
- Аксіоматичний метод метод форм і понять, які не потребують доказів.
- Спеціально юридичні методи. Метод юридичної догматики (запозичений аксіоматичний метод).
- Методи порівняльного правознавства (метод компаративістики) порівняння правових систем, юридичних процесів.
- Метод формування юридичної логіки.
- Метод правової статистики (запозичений із методів науки соціології) вивчення державно - правових явищ вивченням статистики.
- Метод юридичного моделювання побудова ідеальної картини, схеми державного або правового явища.
Огляд літературних джерел: під час виконання курсової роботи я використовувала праці таких авторів, як: Аверянов В.Б., Цвєтков В.В., Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С., Копиленко О. Л., Оніщенко Н. М. Котюк І., Котюк Ю. Скакун О.Ф., Тимченко С. М., Калюжний Р. А., Пархоменко Н. М., Легуша С. М. Цвік М. В., Гумплович Л., Каутський К., Бутейко А. та Спенсер Г.
Структура: робота складається з плану, вступу, 2 х розділів, підрозділів, висновку та літератури.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
- Передумови виникнення держави і права
З розвитком суспільства у ньому відбулись істотні зміни, які зумовили значні зміни в організації суспільного життя. Зокрема, відбувався кількісний приріст людей, що призводило до ускладнення взаємовідносин між ними.
Крім того, так званий перший суспільний поділ праці та зростання її продуктивності зумовили поділ суспільства на соціальні групи та майнове розшарування людей, що ще більше ускладнило взаємовідносини між ними, загострило суперечності в їхніх інтересах та породжувало "війну всіх проти всіх", а тому й зумовило необхідність розвязання цих суперечностей. А оскільки існуючі неофіційні способи організації суспільних відносин виявились непридатними для розвязання проблем, що постали перед суспільством у нових умовах, то, таким чином, зявилась потреба в ефективнішому соціальному інституті, який би взяв на себе функції керівництва суспільством і розвязання суперечностей, що в ньому виникали. Таким інститутом згодом і стала держава [5 : 15].
Саме тому основними причинами виникнення держави, як правило, визнають необхідність: удосконалення управління суспільством та підтримання суспільного порядку; придушення опору експлуатованих мас; захисту території та ведення війн; організації значних суспільних робіт.
Слід зазначити, що держава - це не єдиний засіб упорядкування суспільних відносин. Ними є також сімя, релігія й церква, політичні партії, громадські організації. Про важливість цих соціальних інститутів свідчить те, що окремі з них тривалий час ефективно конкурували з державою. Наприклад, в епоху Середньовіччя конкуренцію державі створювали релігійні організації [ 20 : 14 ]. А в радянський період така громадська організація, як Комуністична партія підкорила собі державу, і всі