Теорії виникнення держави
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
?а (Є. Дюрінг): власність, класи і держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники теорії зовнішнього насильства (К. Каутський, Л. Гумилович) виокремлювали серед найважливіших чинників державотворення війни і територіальні завоювання. Головна причина виникнення держави завоювання, насильство, поневолення одних племен іншими. Для закріплення влади переможця над завойованими народами, для насильства над ними і утворюється держава. Насильство розглядається як глобальне, а не локальне явище, яке не тільки породжує правлячих і тих, якими правлять, а й має соціально-економічні наслідки [ 8 : 47 ].
Марксистське розуміння природи держави (класова теорія) було викладене Ф. Енгельсом у роботі Походження сімї, приватної власності і держави (1884 р.). У ній відстоювалася теза, згідно з якою держава виникла через те, що первіснообщинний лад був підірваний поділом праці та його наслідками розколом суспільства на класи, тобто обґрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як головну причину її виникнення, рушійну силу її існування [ 26 : 50 ]. Держава виникла із необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політичне домінуючим у суспільстві.
Технократична теорія. Держава траво виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою. Спільним для представників техніко-економічних теорій походження держави с переконання в тому, що розкладання первісного суспільства було повязане передусім із виникненням виробничих (замість збиральних) видів господарювання і їх розвитком. Автор теорії "неолітичної революції" Г. В. Чайлд вважав, що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання виробництва, яке привело до збільшення населення, поглиблення спеціалізації праці, соціальної та майнової нерівності і, зрештою, до виникнення Французький етнограф і соціолог Клод Леві-Стросс розробив і обґрунтував ідею, держави [55 : 43].
Згідно з гідравлічною (іригаційною) теорією К. Віттфогеля передумовою ранньої державності був перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Віттфогель повязував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних споруд, для чого необхідно було жорстке централізоване управління і підпорядкування. Деспотизм він називав гідравлічною цивілізацією. Ця теорія має локальний характер: пояснює виникнення держави в регіонах з жарким кліматом і не пояснює особливості процесу державотворення в інших регіонах.
Автор органічної теорії походження держави Г. Спенсер (XIX ст.) порівнював суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства проглядаються загальні закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання і ускладнення функцій організму, взаємозвязок їх окремих частин, їх диференціація). Обєднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Спенсер називає агрегатами, які змінюються під впливом соціально-класового розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади [42 : 105].У державі всі її частини виконують певні функції: уряд функції мозку; нижчі класи реалізують внутрішні функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечують життєдіяльність суспільства; існує спеціальна розподільча система торгівля, транспорт, засоби звязку; панівні класи відповідають за зовнішні функції (забезпечення оборони). Держава виникає внаслідок наступальних і оборонних війн одних суспільств проти інших. Спочатку обовязком держави стає захист суспільства від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Потім основне своє завдання влада починає вбачати у забезпеченні благополуччя всього суспільства.
Космічна теорія. Держава і право завезені до нас іншими цивілізаціями.
Учення про державу Г.-В.-Ф. Гегеля. Він стверджував, що в основі всіх явищ природи і суспільства, а отже, держави і права, лежить абсолютний духовний і розумний початок "абсолютна ідея" ("світовий розум", "світовий дух").У своєму творі "Філософія права" Гегель із позицій обєктивного ідеалізму критикує теорію договірного походження держави [ 55 : 52 ]. Він визнає заслугу Руссо у тому, що той бачив основу держави в спільній волі, але помилка Руссо, на думку Гегеля, полягає втому, що він виводить спільну волю з волі окремих особистостей, в той час, як воля держави є щось обєктивне, сам по собі розумний початок, незалежний у своїй основі від визнання волі окремих осіб. Будучи обєктивним ідеалістом, Гегель виводив державу і право з абсолютної ідеї, з вимог розуму. Він оспорював тезу прихильників договірної теорії про те, що держана створена людьми для забезпечення й охорони свободи особистості і власності. На думку Гегеля, держава не страхова установа, вона не служить окремим особам і не може бути їх творінням. Держава є вищою формою реалізації моралі. Вона не служить чиїмось інтересам, а є абсолютною самоціллю. Інакше кажучи, держава не служить, а панує, вона не засіб, а ціль, ціль у собі, вища за усі цілі. Держава має вище право по відношенню до особистості, а вищий обовязок останньої - бути гідним членом держави [ 51 : 12 ]. Гегель відкидає народний університет як підставу держави й ідею, демократ
