Теорii аналiтичного характеру
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
РЖндивiдуальне науково-дослiдне завдання
з диiиплiни
РЖсторiя бухгалтерського облiку
на тему:
Теорii аналiтичного характеру
ПЛАН
Вступ
1. Мiнова теорiя
2. Логiчна теорiя
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
В бухгалтерському облiку iснуСФ багато рiзноманiтних теорiй. серед них видiляють i теорii аналiтичного характеру.
Розрiзняють такi теорii аналiтичного характеру: мiнова та логiчна (фiлософська) теорii.
Теорii бухгалтерського облiку формують систему знань студентiв щодо методологii та органiзацii бухгалтерського облiку, використання облiковоi iнформацii для складання звiтностi, економiчного аналiзу, аудиту i контролю, прийняття управлiнських рiшень.
Метою написання даноi iндивiдуальноi науково-дослiдноi роботи СФ вивчення теорiй аналiтичного характеру.
Предметом дослiдження СФ система теоретичних, методичних та практичних аспектiв, що стосуються теорiй аналiтичного характеру.
Основне завдання полягаСФ у глибшому вивченнi i дослiдженнi поняття мiнова теорiя, логiчна теорiя.
1. МРЖНОВА ТЕОРРЖЯ
Мiнова теорiя мала велике значення в iсторii росiйськоi облiковоi думки, адже вона виникла в Росii в минулому столiттi i тривалий час була досить поширеною. Вперше вона була викладена в 1888 р. А.М. Вольфом. Пiзнiше ця теорiя була розвинута i поглиблена РД.РД. Сiверсом, що розробив i видав в 1901 р. на ii основi систематизований курс Общее iетоводство, а в подальшому була основою дослiджень М.О. Блатова.
За даною теорiСФю всi цiнностi подiлялися на три основнi групи: речовi, грошовi та умовнi (В.А. Маздоров першi двi групи обСФднував в одну загальну групу так званих дiйсних цiнностей). Пiд умовними розумiли зобовязання провести оплату. При цьому цiнностi виступали потоками в формi мiни - обмiну одних цiнностей на iншi. Але так як обмiн повинен бути завжди еквiвалентним, подвiйний запис виступаСФ природним наслiдком обмiну.
А.М. Вольф писав: Повна дiяльнiсть будь-якого пiдприСФмства зовнiшнiм виглядом вiдображаСФться у рядi окремих торговельних випадкiв або операцiй; в iх основу покладено обмiн. Будь-який обмiн передбачаСФ двi дii - отримання i видачу - i створюСФ два питання: що ми отримуСФмо при обмiнi i що ми вiддаСФмо. Вiдповiдi на цi питання можуть бути рiзними, в залежностi вiд характеру обмiнних операцiй:
1) можливий безпосереднiй обмiн одних цiнностей на iншi, або обмiн цiнностей на обмiнну одиницю, тобто на грошi;
2) обмiн цiнностей на послуги.
Звiдси випливаСФ й iнший вид обмiну, який, в свою чергу, передбачаСФ два питання: яку цiннiсть ми даСФмо i що отримуСФмо та навпаки. А.М. Вольф зробив важливий висновок: Для здiйснення всiх записiв основним правилом вважаСФться наступне: статтi, по яких рахунок здiйснюСФ видачу, записуються йому в кредит, в праву сторону; статтi ж, по яких вiн отримуСФ, записуються йому в дебет, в лiву сторону.
Росiйський вчений РД.РД. Сiверс намагався розкрити економiчну концепцiю подвiйного облiку в своСФму виступi на тему iетоведение и iетоводство 6 лютого 1892 р. в петербурзькому Товариствi для розповсюдження комерцiйних знань.
РД.РД. Сiверс охарактеризував порядок запису операцiй по рахунках таким чином: Знаючи, - писав вiн, - що кожний оборот зводиться до обмiну, що обмiн складаСФться з отримання однiСФi цiнностi i видачi iншоi i, що кожний рахунок подiляСФться на двi сторони - надходження i вибуття, не можна не дiйти висновку, що кожний оборот, виражений в тiй чи iншiй сумi, повинен бути записаний двiчi i до того ж на двох рiзних рахунках: на лiвiй (прибутковiй) сторонi рахунку, вiдкритого для цiнностей, до групи яких належить отримана цiннiсть i на правiй (видатковiй) сторонi рахунку, вiдкритого для цiнностей, до групи яких належить вiддана цiннiсть. РЖ далi: ...в цьому полягаСФ основний закон рахунковедення, який називаСФться законом подвiйного запису господарських оборотiв.
В розвиток своСФi теорii РД.РД. Сiверс створив класифiкацiю економiчних оборотiв, виходячи iз обмiну. Вiн розрiзняв наступнi операцii:
1) натуральний обмiн,
2) купiвля-продаж,
3) кредитнi угоди,
4) депозитнi угоди. В усiх цих операцiях вихiдним пунктом СФ акт обмiну. Крiм цього, вчений передбачав iснування операцiй, якi зводяться до перемiщення i видозмiнювання цiнностей. Теоретичнi положення, розробленi РД.РД. Сiверсом, набули великого розповсюдження в Росii. Вони широко висвiтлювались на сторiнках журналу iетоводство, редактор якого А.М. Вольф в своiй працi Двойная бухгалтерия в популярних очерках був повнiстю солiдарний з теорiСФю РД.РД. Сiверса. З 1902 р. почали видаватись навчальнi посiбники РД.РД. Сiверса, рекомендованi офiцiйними навчальними програмами.
Таким чином, вiдповiдно до мiновоi теорii кожний рахунок представляв ту чи iншу цiннiсть - дiйсну або умовну. РЖншими словами, рахунки розглядаються як речовi, але по вiдношенню один до одного виявляються або боржниками (дебiторами), або позичальниками (кредиторами). З цiСФi точки зору рахунки розглядаються як особовi. Тут мiнова теорiя доповнюСФ юридичну.
2. ЛОГРЖЧНА ТЕОРРЖЯ
бухгалтерський облiк мiновий логiчний
Логiчна теорiя (М.С. Помазков називав ii фiлософською) була запропонована Л. Гомбергом. РЗi сутнiсть полягала в тому, що всi господарськi операцii розглядались незалежно вiд того, хто