Теорii аналiтичного характеру
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
iх виконуСФ (субСФкт) i з яким майном цi операцii проводяться (обСФкт). Автор вважав, що завданням облiкових наук СФ дослiдження господарськоi дiяльностi з метою зясування рацiональностi економiки. А отже, облiковi науки вивчають економiку пiдприСФмства, тому Л. Гомберг науку про господарський облiк називав економологiСФю (економологiя - наука, що вивчаСФ феномени економiчноi дiяльностi, пiдкоряючи iх ранiше встановленим правилам. ii обСФктом не СФ нi бухгалтерська, нi особиста робота економiстiв, а вивчення феноменiв, якi випливають з цiСФi роботи). Операцii, якi розглядаються з таких позицiй, набувають характеру господарських явищ, що пiдкоряються в своСФму розвитку закону причинностi. Дослiдження господарських явищ вимагають встановлення iх причинно-наслiдковоi залежностi. Згiдно з фiлософською теорiСФю мiж окремими господарськими явищами завжди iснуСФ певна причинна залежнiсть. Так, кожне господарське явище представляСФ собою наслiдок будь-якого iншого господарського явища, що мало мiiе ранiше, i в той же час СФ причиною ще одного господарського явища, яке випливало з розглянутого ранiше. На думку Л. Гомберга, початковий рух капiталу на пiдприСФмствi може бути представлений наступним записом: капiталiст - це кредит, а пiдприСФмство - дебет. В кожному русi капiталу розрiзняють два пункти: початковий - причина руху i кiнцевий - його наслiдок.
Вивчення господарських процесiв з точки зору причини i наслiдку, на думку Л. Гомберга, лежить в основi облiковоi диiиплiни. Вона СФ рахунковеденням, оскiльки до функцiй останнього належать збiр однорiдних господарських операцiй в розрiзi iх причин та наслiдкiв, а також вiднесення iх до особливих груп або рахункiв. Оскiльки кожне господарське явище може бути одночасно i причиною, i наслiдком, тому рахунки, в свою чергу, мають двi сторони: дебетову i кредитову. Для забезпечення необхiдноi системи у вивченнi господарських явищ в облiку здiйснюСФться групування iх сукупностi за допомогою рахункiв. Рахунок, таким чином, вiдображаСФ однорiднi явища, якi вiдбуваються з вiдповiдними цiнностями. При цьому записи явищ по рахунках ведуться в наступному порядку: якщо явище розглядаСФться як причина, воно реСФструСФться по кредиту вiдповiдного рахунку, якщо ж воно розглядаСФться як наслiдок, то його реСФструють по дебету вiдповiдного рахунку. Такий порядок Л. Гомберг сформулював наступним чином: рахунки мають двi сторони: кредит - вiдображаСФ вибуття цiнностей, початок руху i його причину, i дебет - надходження цiнностей, кiнець руху i його наслiдок. Оскiльки рух капiталу знаходиться в межах двох кiнцевих пунктiв - причини i наслiдку - i вiдображаСФться в облiку двiчi з двох сторiн рахункiв, то пiдсумки кредиту i дебету дорiвнюють, i сальдо рахункiв балансуСФться. Таким чином, закон подвiйностi згiдно з фiлософською (логiчною) теорiСФю маСФ у своiй основi СФднiсть причини i наслiдку господарських явищ, якi вiдображаються в бухгалтерському облiку.
Отже, сукупнiсть записiв по кредиту будь-якого рахунку - це сума початкових моментiв руху цiнностей, якi облiковуються на цьому рахунку - ii вибуття з рахунку або, iншими словами, сума причин господарських явищ; з iншого боку, всi дебетовi записи повиннi давати суму кiнцевих моментiв надходжень на цей рахунок, тобто суму наслiдкiв господарських явищ. Шляхом вiднiмання цих сум одна вiд одноi ми отримуСФмо залишок або сальдо цього рахунку. Цi дебетовi i кредитовi сальдо утворюють вiдповiдно Актив i Пасив балансу. Для бiльшоi ймовiрностi своiх роздумiв Л. Гомберг наводить вiдповiдний наочний приклад побудови балансу даного господарства:
а-b=+f позитивне сальдо, активне
c-d=-h вiдСФмне сальдо, пасивне
b-а=-f вiдСФмне сальдо, пасивне
d-с=+h позитивне сальдо, активне
+ -
(f+h)=(f+h) актив = пасив
В цiй таблицi окремi рядки вiдображають рахунки, в яких показано порiвняння дебетових i кредитових записiв з метою виведення вiдповiдного сальдо, яке, залежно вiд перевищення тих чи iнших сум записiв, може бути активним (дебетовим) або ж пасивним (кредитовим). В кiнцевому пiдсумку, сальдо рахункiв утворюють баланс господарства.
Таким чином, фiлософська теорiя розглядала баланс як таблицю, в Активi якоi перераховуються наслiдки причин, зазначених в Пасивi: Пасиви - суть причини, Активи - суть наслiдку, - говорив Л. Гомберг.
ВИСНОВКИ
Провiвши дослiдження даноi теми, можна зробити наступнi висновки.
В бухгалтерському облiку розрiзняють такi теорii аналiтичного характеру: мiнова i логiчна(фiлософська).
Велике значення в iсторii росiйськоi облiковоi думки мала мiнова теорiя, адже вона виникла в Росii в минулому столiттi i тривалий час була досить поширеною. Вперше вона була викладена в 1888 р. А.М. Вольфом. Пiзнiше ця теорiя була розвинута i поглиблена РД.РД. Сiверсом, що розробив i видав в 1901р. на ii основi систематизований курс Общее iетоводство, а в подальшому була основою дослiджень М.О. Блатова.
Всi цiнностi за даною теорiСФю подiлялися на три основнi групи: речовi, грошовi та умовнi. Пiд умовними розумiли зобовязання провести оплату. При цьому цiнностi виступали потоками в формi мiни - обмiну одних цiнностей на iншi. Але так як обмiн повинен бути завжди еквiвалентним, подвiйний запис виступаСФ природним наслiдком обмiну.
Наступною теорiСФю аналiтичного характеру СФ логiчна теорiя (М.С. Помазков називав ii фiлософською), яка була запропонована Л. Гомбергом. РЗi сутнiсть полягала в тому, що всi господарськi операцii розглядались незалежно