Теоретичні основи вивчення сутності грошей
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
нь. В умовах дефіциту в укрх банках кредх ресурсів та переважання в їх складі короткострокових ресурсів вони надають, як правило, короткострокові кредити, причому переважно у сферу обігу.
74. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
Грошовий ринок за характером звязку між кредитми та позичальниками поділяється на два сектори: сектор прямого фіння та непрямого (опосередкованого) фіння. У секкторі непрямого фіння поряд з двома ббазовими субєктами, які умовно можна назвати кредиторзаощадник та позичальниквитратник, зявляється третій економічний субєкт, який є самостійним та рівноправним субєктом грошового ринку. Подібно до базових, він формує власні зобовязання та вимоги та на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають обєктом торгівлі на грошовому ринку. Це фінансові посередники, а їх діяльність з акумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальниківвитратників назся фінансовим посередництвом. Прибутки фінх посерв формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, повязаними з їх залученням. Так, страхова компанія, акумулюючи кошти своїх клієнтів, створює нове зобовязання поліс, а розміщуючи ці кошти в банках чи цінних паперах, створює нову вимогу до позичальника. Загальна схема фінго посередництва: Кредитори (домні господарства, фірми, уряд, нерезиденти); Позичальники (фірми, домні госпва, уряд, нерезиденти), а між ними фінсові посередники. Звязки: кредитори до фпгроші, а назадзобовязання. Позичальники до фпвимоги, а назадгроші. Економічне призначення фін посерв полягає в забезпеченні базовим субєктам грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування, на підвищення ефективності діяльності субєктів реальної економіки.
Переваги фінго посерва: оперативне розміщення вільних коштів в доходних активах, скорочення витрат базх субв на формування вільних коштів,послаблення фінансових ризиків,збільшення доходності позичкових капіталів тощо. Види фінх посерв: Вітчизняна літра:1)банки, 2)небанківські фінансовокредитні установи (парабанки). Американська літра: 1)депозитні інституції, 2)договірні ощадні інституції, 3)інвестиційні посередники.Більш правомірним є класифікація фінх посередників за одним критерієм (а не за трьома, як у амерй літрі) участь їх у формуванні пропозиції грошей: 1)банки, які через грошовокредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей; 2)небанківські фінві посередники (фінкред установи), які такої здатності не мають. Усередині кожної з цих груп ще класифї: напрд, банки ділові та центральні, універсальні та спеціалізовані тощо.
75. Поняття банку, місце банків на грошовому ринку.
В ЗУ "Про банки і банк. діяльність" (березень 1991р) банком названо будь-яку установу, що виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює Інші банківські операції, передбачені цим законом. Банк в правовому відношенні це будь-який фінансовий посередник, що виконує одну або декілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності. Банк в економ. розумінні - це фінансовий посередник, який виконує комппекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх в позички, здійснення розрахунків між економічними субєктами. Універсальні банки банки, що виконують всі базові та будь-які інші операції на грошовому ринку. Спеціальні банки банки, що виконують лише частину базових операцій на грош. ринку. Банківська система законодавче визначена, чітко структурова-на сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діпльністю. За своєю структурою банківські системи різних країн істотно відрізняються. Разом з тим, є ряд ознак, які властиві всім банківським системам, що функціонують в ринковій економіці. Це, перш за все, рівнева їх побудова.
На першому рівні знаходиться один банк (або декілька банків), обєднаних спільними цілями і завданнями. Такій установі надається статус і центрального банку. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-і кредитній сфері, перш за все підтримання сталості національних грошей та забезпечення сталості функціонування всієї банківської системи. Хоч ці завдання вирішуються за участю всіх банків, проте успіх може бути досягнутий тільки при відповідній координації зусиль кожного з них, Покладається така координація на центральний банк, для чого він законодавче наділяється відповідними повноваженнями. На другому рівні банківської системи знаходяться решта банків, які в Україні прийнято називати комерційними банками. До банків. діяльністі відноситься комплекс посередницьких операцій: Приймати грошові вклади від кліентів, надавати кліентам позички і створювати нові платіжні засоби, здійснювати розрахунки між кліентами. Виконання цих операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку взагалі. Банківська система - це не просто механічне обєднання банків, що функціонують в економіці краіни, а це система що має своі особливі призначення і специфіч. функції, та включає всіх посередників грош. ринку, як банківських так і небанківських на відміну від кредит.системи. Головне завдання центробанку забезпечити стійкість нац грошей. Створення ЦБ відбувалося наступними шляхами: 1)Наділення особливими повноваженнями крупного ком. банку. Ряд таких банків на певних історичних етапах було націоналізован?/p>