Творчiсть Рембрандта
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В°йно сидять у глибоких крiслах, поклавши на колiна руки i повернувшись прямо до глядача. Свiтлом видiленi обличчя i кистi рук. Це завжди лiтнi, навченi довгим життСФвим досвiдом люди старi i баби з печаткою невеселих дум па особах i нелегкоi працi на руках. Подiбнi моделi давали художниковi блискучi можливостi показати не тiльки зовнiшнi прикмети похилого вiку, але i духовний вигляд людини. У зборах Ермiтажу цi роботи добре представленi незамовленими портретами: Старий у червоному, Портрет бабусi i Портрет старого СФврея.
Ми не знаСФмо iменi людини, що послужили моделлю для портрету Старий у червоному. Рембрандт писав його двiчi: у портретi 1652 року (Нацiональна галерея, Лондон) вiн зображений сидячим в крiслi з пiдлокiтниками, у глибокiй замисленостi склонившим голову на праву руку; ермiтажний варiант трактуСФ ту ж тему людина наодинцi зi своiми думами. Цього разу художник застосовуСФ строго симетричну композицiю, зображуючи нерухомо сидячого старого у фас. Але тим помiтнiше рух думки, ледь уловима змiна виразу обличчя: воно здаСФться то суворим, то бiльш мяким, то втомленим, то раптом осяяним припливом внутрiшньоi сили й енергii. Те ж вiдбуваСФться i з руками: вони здаються то судорожно стиснутими, то лежачими знесилено. Художник досягаСФ цього насамперед завдяки блискучiй майстерностi свiтлотiнi, що у залежностi вiд ii сили i контрастностi вносить у зображення елегiйну розслабленiсть або драматичну напругу. Величезну роль граСФ при цьому i манера нанесення фарби на полотно. Порите зморшками обличчя старого i вузлуватi натрудженi руки знаходять художню виразнiсть завдяки грузлому мiсиву фарб, у якому жирнi мазки, що переплiтаються, передають структуру форми, а тонкi лесировки додають iй рух i життя.
Безiменний старий у червоному з пiдкресленим достоiнством, силою духу i шляхетнiстю став вираженням новоi етичноi позицii художника, який вiдкрив, що цiннiсть особистостi не залежить вiд офiцiйного положення людини в суспiльствi.
До середини 1660-х рокiв Рембрандт завершуСФ свiй найпроникливiший витвiр Повернення блудного сина. Його можна розглядати як заповiт Рембрандта-людини i Рембрандта-художника. Саме тут iдея всепрощаючоi любовi до людини, до принижених i стражденних iдея, якiй Рембрандт служив усе своСФ життя, знаходить найвище, найдосконалiше втiлення. РЖ саме в цьому добутку ми зустрiчаСФмося з усiм багатством i розмаiтiстю мальовничих i технiчних прийомiв, що виробив художник за довгi десятилiття творчостi.
Обiрваний, знесилений i хворий, покинутий друзями, зявляСФться син на порозi рiдноi домiвки i тут, в обiймах батька, знаходить прощення i розраду. Безмiрна свiтла радiсть цих двох старого, що утратив усякi надii на зустрiч iз сином, i сина, охопленого соромом i каяттям, що ховаСФ обличчя на грудях батька, складаСФ головний емоцiйний змiст шедевру. Мовчучи, враженi, застигли мимовiльнi свiдки цiСФi iени.
Художник гранично обмежуСФ себе в кольорi. У картинi домiнують золотисто-охристi, кiноварно-червонi i чорно-коричневi тони при нескiнченному багатствi найтонших переходiв усерединi цiСФi скупоi гами. У нанесеннi фарб на полотно беруть участь i кисть, i шпатель, i черешок кистi; але i це Рембрандту здаСФться недостатнiм вiн наносить фарби на полотно безпосередньо пальцем (так написана, наприклад, пятка лiвоi ноги блудного сина). Завдяки розмаiтостi прийомiв досягаСФться пiдвищена вiбрацiя барвистоi поверхнi фарби то горять, то блищать, то глухо жеврiють, то як би свiтяться зсередини, i жодна деталь, жоден, навiть самий незначний, куточок полотна не залишаСФ глядача байдужим.
Тiльки навчена величезним життСФвим досвiдом людина i великий художник мiг створити цей генiальний i простий шедевр.
У Поверненнi блудного сина нiчого не вiдбуваСФться i нiчого не вимовляСФться усi було сказано, передумано, вистраждано дуже давно, у роки довгого чекання, але СФ радiсть зустрiчi, тихоi i свiтлоi...
Повернення блудного сина було останнiм великим здобутком майстра. У 1669 роцi Рембрандт помер.
Використана лiтература:
- Ю. КузнСФцов. Голландський живопис XVII XVIII столiть в Ермiтажi. Видавництво Мистецтво, Ленiнградське вiддiлення, 1988р.
- Ермiтаж. Плани виставок укладач Ю. Шапиро. Лениздат, 1977р.
- Енциклопедичний словник юного художника укладачi Н. Платонова i В. Синюков, Изд-во Педагогiка, Москва, 1983р.