Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
логічних ресурсів місцевого значення;
поліпшується екологічна обстановка, що сприяє економії коштів на охорону довкілля;
завдяки зростанню кількості робочих місць скорочуються витрати бюджету, повязані з безробіттям;
розширюються експортні можливості регіону, зростають надходження до місцевого бюджету за рахунок підвищення ділової активності;
розвивається регіональна інфраструктура;
поліпшуються умови для обміну науково-технічною інформацією та передовими технологіями в міжрегіональному і міжнародному масштабах;
зростають освітянський та інтелектуальний рівні населення, економляться бюджетні кошти на протидію антисоціальним явищам;
зростає рівень життя населення.
З появою РНТЦ відкриваються нові можливості і перед навчальними та науковими закладами:
розширюється та зміцнюється технічна і організаційна база для проведення наукових досліджень;
активізується ділова ініціатива науковців, що відкриває додаткові джерела доходів вищих навчальних закладів;
розширюються можливості залучення і виховання наукових кадрів, появи нових наукових шкіл;
виховується нове покоління вчених, які добре орієнтуються в проблемах бізнесу;
розширюються наукові і ділові звязки з іншими навчальними закладами і науково-дослідницькими установами та підприємствами;
зявляються нові бази практики для студентів;
поліпшується взаємодія з місцевою владою;
зростають авторитет і престиж вищого навчального закладу.
Від створення РНТЦ, технопарків, безумовно, мають Користь і підприємницькі структури регіону, зокрема:
використовуються прогресивні технології, впроваджуються ноу-хау тощо;
збільшуються обсяги експорту продукції;
зростають престиж і конкурентоспроможність продукції;
стає можливим доступ до науково-виробничої бази та інтелектуальних ресурсів вищих навчальних закладів;
з являється можливість спільного використання найсучаснішого обладнання, що належить парку.
Отже, науково-технологічні парки стають стартовим майданчиком для прискореного освоєння наукових розробок виробництвом, для створення конкурентоспроможної наукомісткої продукції та її успішної реалізації на вітчизняному та закордонному ринках, полігоном для освоєння навичок менеджменту в сфері науки і наукового обслуговування, підвищення кваліфікації наукових працівників і спеціалістів, підготовки кадрів в нових умовах розвитку науки.
Технополіси. Це найсучасніші форми інтеграції науки і виробництва, що створюють умови для технологічного поштовху, результатом якого є поява значної кількості інновацій, що будуть оперативно освоєні виробництвом і забезпечать потужний економічний розвиток регіону і країни загалом.
Технополіси обєднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з метою надання потужного імпульсу економічному розвитку регіону.
Були започатковані і набули поширення у Японії два десятиліття тому. У 1982 р. уряд Японії опублікував жорсткі вимоги до здобувачів (префектур), відповідність яким давала їм змогу створити у себе технополіс (місто техніки). Кожен технополіс повинен був складатися з трьох основних компонентів: великих підприємств як мінімум 2 З передових галузей промисловості (виробництво оптичних волокон, інтегральних схем, медичної техніки, інформаційних систем тощо); потужної групи державних чи приватних університетів, науково-дослідних інститутів; житлової зони із сучасними будинками, розвинутою мережею доріг, спортивних, культурних, торговельних центрів. Крім того, технополіс повинен бути розташованим поблизу міста з населенням не менше 200 тис. жителів і з великим аеропортом чи залізничним вузлом, щоб протягом одного дня можна було поїхати до Токіо і повернутися назад.
Створення кожного технополісу обходилося в 1,25 2,5 млрд. дод. Половину цих коштів виплачували з державного бюджету. Сьогодні в Японії у 18 територіальних центрах формуються регіональні наукові комплекси (технополіси), орієнтовані на пріоритетний розвиток наукомісткого виробництва, концентрацію наукових сил і зміцнення потенціалу тих напрямів розвитку науки і техніки, які визначатимуть рівень виробництва у XXI ст.
Головними завданнями технополісів є модернізація традиційних для регіону галузей промисловості і виведення їх на сучасний рівень, вибір наукових напрямів, визначальних для даного технополісу, які можуть забезпечити випереджальний розвиток виробничої інфраструктури. Однак найважливішим є створення найсприятливіших умов для співробітників, спеціалістів і жителів тієї місцевості, на промисловій базі якої формується технополіс, тобто спрямованість технополісу на задоволення потреб людей, підвищення їх життєвого рівня та економічного розквіту регіону.
Особливе місце в програмах створення і розвитку технополісів відведено університетам і проблемі підготовки кадрів відповідно до вимог технополісу. Вчені та спеціалісти університетів, інших навчальних та наукових закладів залучаються до розроблення основних програм розвитку технополісу, виконують функції консультантів та експертів, навчання та перепідготовки кадрів.
Часто до складу технополісів залучають науково-технологічні парки, інноваційні та технологічні центри, дослідницькі бізнес-інкубатори тощо. Держава надає всебічну підтримку програмам формування та розвитку технополісів, у практичній реалізац