Сутність страхової діяльності
Методическое пособие - Банковское дело
Другие методички по предмету Банковское дело
°ються ним до закінчення терміну дії договору страхування, не є власністю страховика.
Якщо страхова компанія при перестрахуванні виступає у ролі цедента (перестрахувальника), то вона отримує доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризику у перестрахування.
Якщо страхова компанія входила до складу професійного обєднання страховиків, то при виході з нього їй повертається частка раніше зроблених внесків, які також вважаються доходами від страхової діяльності.
2. Доходи від інвестиційної діяльності
Відносяться до додаткових доходів від фінансової діяльності і включають в себе доходи від розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів за визначеними напрямками їх вкладання. Інвестиційна діяльність ґрунтується на вірогідному характері кругообігу коштів в процесі страхової діяльності, а тривалість вкладання коштів страхувальників визначається договором страхування. Напрямки інвестування в загальному плані закріплені законодавчо, а конкретно визначаються умовами господарювання страхової компанії. Зазначені доходи використовуються не тільки на страхові виплати, а й на розвиток страхової справи.
3. Інші доходи
Відносяться до звичайної діяльності страховика і включають в себе : доходи від здачі майна в оренду, доходи від перерахунку страхових виплат, доходи безповоротної фінансової допомоги, результат індексації основних засобів штрафи, пеня тощо.
Різниця між доходами і витратами створює фінансовий результат діяльності страхової компанії.
11.3 Фінансові результати діяльності страхової компанії
Фінансовий результат діяльності страховика це кінцевий підсумок його діяльності за певний період з приводу формування доходу і відповідних фондів фінансових ресурсів та їх використання.
Фінансовий результат включає два елементи: прибуток (збиток); приріст (відплив) резерву внесків.
Позитивний фінансовий результат відображає прибуток, негативний збиток.
Прибуток, як фінансовий результат діяльності страховика, являє собою результат використання доходу на відшкодування понесених ним витрат за певний період часу. Тобто відбувається зіставлення доходів і витрат страховика.
Приріст резервів внесків має цільове призначення. Хоча в період зберігання на рахунках страхової компанії може бути використаний як джерело інвестицій в економіку держави.
Отримання прибутку є однією із цілей страхування як виду бізнесу з метою забезпечення розвитку організації, покращення добробуту акціонерів та власників, соціального захисту працівників та їх заохочення. Проте при формуванні прибутку страховика мова йде про перерозподільні відносини у суспільстві. Найпершим джерелом отримання прибутку є норма прибутку, яка закладена в страховому тарифі і забезпечує рентабельність страхових операцій. Іншими джерелами отримання прибутку є надходження від всіх видів діяльності страховика.
Аналогічно доходам страховика його прибуток складається з:
- прибутку від страхових операцій;
- прибутку від не страхових операцій інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності;
- прибутку від надзвичайної діяльності.
Прибуток також є одним із основних показників результативності діяльності підприємств. Як абсолютний показник, він характеризує ефективність діяльності страхової компанії, хоч і неоднозначно.
Головними показниками ефективності фінансово-господарської діяльності страховика є її рівень фінансової стійкості, платоспроможності, рентабельності та надійності, які дозволяють обрати свою страхову компанію.
12. Фінансова надійність страхової компанії
12.1 Поняття про фінансову надійність страховика, способи її забезпечення
Фінансова надійність страховика це його здатність виконати страхові зобовязання, які прийняті за договорами страхування та перестрахування у разі впливу несприятливих чинників.
Економічною передумовою фінансової надійності страхових компаній є наявність певного співвідношення між величиною зобовязань компанії і розміром коштів, якими вона розпоряджається. Коли власні кошти страховика дорівнюють його зобовязанням або перевищують їх, то страховик може виконати свої зобовязання і є надійним партнером застрахованих. Коли ж розмір власних коштів менший від величини зобовязань, то страховик не може виплатити усі відшкодування. Така ситуація невигідна як для страховика, так і для застрахованого, бо перший може стати банкрутом, а другий недоотримати належне страхове відшкодування.
Фінансова надійність досягається кількома способами і вимірюється різними показниками. Страховики можуть забезпечити фінансову надійність шістьма способами, а саме:
1) правильно розрахованими страховими тарифами;
2) розміром власних коштів (статутний фонд, спеціальні та резервні фонди, нерозподілений прибуток, вільні резерви);
3) наявністю страхових резервів в розмірах, відповідних до суми (величини) страхових зобовязань;
4) правильним розміщенням страхових резервів;
5) збалансованим страховим портфелем (наявністю договорів страхування з різних видів страхування з різними розмірами відповідальності і різними ризиками);
6) перестрахувальними операціями.
Перші три способи відносяться до економічних і опираються на кількісні показники величини цін на страхові продукти та розміри власних коштів і страхових резервів. Другі три в