Сутність корпоративної культури
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
урою, що важко їх вивчати окремо. Частину управлінських питань, найбільш важливих для КК, буде розглянуто наприкінці книги. Серед факторів управління на першому місці стоїть узагальнюючий інтегрований фактор вид управління або вид менеджменту парадигма управління, поєднання концептуальних характеристик головних методів управління.
5. Складові елементи корпоративної культури (вже були описані у 2).
6. Цілі управління організацією і розвитку КК спільні: забезпечити задоволення потреб суспільства, споживачів і співробітників, підвищити ефективність їх праці, реалізувати економічні та інші утилітарні задачі функціонування організації. Важливо, що КК впливає на ступінь реалізації цих цінностей та цілей, з одного боку, безпосередньо, а з іншого, через удосконалення управління.
7. Центральний фактор всієї системи особистість співробітника (не сукупності працівників організації, а кожної окремої людини), що розглядається як складна унікальна система, як самоцінне явище. Співробітник організації здійснює якусь частину її діяльності, але одночасно він забезпечує звязок між попередніми шістьма факторами і нарешті у процесі праці творить самого себе, свою особистість.
Слід зазначити, що стійкість до змін перелічених факторів, сила прямих і зворотних впливів на кожній лінії звязку різна.
Історичний час, зовнішнє середовище найбільш стійкі. їх можна навіть вважати незалежними факторами, розглядати лише прямий вплив на інші фактори. КК менш стійка порівняно з ними, але в більшій мірі стійка, ніж методи управління. Так, змінити ціннісні орієнтації складніше, ніж структуру організації або систему мотивації праці. Часто розглядається лише прямий вплив часу, середовища, методів управління, КК на ступінь реалізації цілей. Але не можна забувати, що для КК важливий зворотний вплив: високий ступінь реалізації цілей позитивно впливає на значимість відповідних цінностей.
Таким чином, КК елемент складної системи управлінських, соціально-психологічних, соціокультурних, техніко-економічних та інших факторів. З іншого боку, КК, як і кожен інший із наведених факторів, може бути структурована, представлена як система складових його елементів.
Висновки
1. На шляху переходу від індустріального до постіндустріального і далі до інформаційного суспільства, з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу зростає роль корпоративної культури.
2. Корпоративна культура може бути представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизонтальними, прямими і зворотними звязками елементів. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надперсональне поняття (1а рівень). На 1б рівні знаходяться сенс життя і діяльності, на 1в цінності організації, переконання, вірування, установки, на другому задекларована корпоративна місія, як вона є, та її ідеальний образ (зухвала ціль), а також ділові принципи. Нарешті, на третьому зовнішні прояви КК: товарний знак, емблема, прапор, гімн, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки і т.д. Важливою частиною КК є і фізична культура співробітників, їх здоровий спосіб життя.
3. При прямому русі від першого до третього рівня КК відбуваються два протилежні процеси. Спочатку деякі надперсональні категорії, структури загальної соціальної діяльності (мораль та ін.) інтеріоризуються, засвоюються психікою людини, перетворюючись у внутрішні структури, а потім вони екстерюризуються, породжують зовнішні дії (ритуали, стиль поведінки та ін.).
4. Існує складна система взаємозалежних факторів:
1) історія, час,
2) зовнішнє середовище,
3) внутрішнє середовище організації,
4) корпоративна культура,
5) управління в організації,
6) ступінь реалізації цілей.
Цю систему можна подати у вигляді повного графа. Усі звязки між факторами здійснюються через людину, її особистість 7-й фактор.
5. Вирішувати задачу позитивного розвитку КК можна тільки з урахуванням усіх факторів, прямих і зворотних звязків між ними.
Література
1. Азгальдов Г.Г., Райхман Э.П. О квалиметрии. М.: Изд.-во стандартов, 1973. 172 с.
2. Андреева Г.М. Социальная психология: Учеб. для вузов. М: Аспект-пресс, 1999. 367 с.
3. Ансофф Н. Новая корпоративная стратегия. СПб.: Питер, 1999. 416 с.
4. Аоки М. Фирма в японской экономике / Пер. с англ. СПб.: Лениздат, 1995. 431 с.
5. Афонин А.С. Основы мотивации труда. К.: МЗУУП, 1993. 304 с.
6. Бердяев Н.А. Смысл истории. М.: Мысль, 1990. 175 с.
7. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового завета канонические/ В русск. пер. К.: Укр. библейск. об-во, 1996. 1272 с.
8. Брехман И.И. Введение в валеологию науку о здоровье. Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1987. 125 с.
9. Вебер М. Избранные произведения / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 880 с.
10. Вейлл Питер. Искусство менеджмента / Пер. с англ. М.: Новости, 1993. 224 с.
11. Виханский О.С, Наумов A.M. Менеджмент: Учеб. 3-е изд. М.: Гардарика, 1998. 528 с.
12. Всеобщее управление качеством: Учеб. для вузов / О.П. Глуд-кин, Н.М. Горбунов, А.И. Гуров, Ю.В. Зорин; Под ред. О.П. Глудкина. М.: Радио и связь, 1999. 600 с.
13. Гвишиани Д.М. Организация и управление. 3-е изд., пере-раб. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана, 1998. 332 с.
14. Гегель Г.В.Ф. Философия религии: В 2 т. / Общ. ред. и вступ, ст. А.В. Гулыги; Пер. с нем. М.И. Левиной. Т.1. М.: Мысль, 1975. 532 с.
15. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учеб. М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. 384 с.
16. Гительман Л.Д. Преобразующий менеджмент. Лидерам реорг