Судова система США та Францii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? округу. Сесii окружних судiв проводяться через певнi промiжки часу за чергою в рiзних мiстах округу.
Бiльшiсть справ i спiрних питань, якi розглядаються в окруж-судах, порушуються самими судами i повязанi з порушенням федеральних законiв, наприклад, поштовi зловживання, крадiжка державноi власностi, порушення законiв про якiсть продовольчих товарiв, про банкiвськi операцii або у випадку шахрайства. Це СФдинi федеральнi суди, в яких вердикт про виннiсть обвинуваченого виноситься Великим журi присяжних, а остаточний вирок виносить Малий склад журi.
Спецiальнi суди. На додаток до федеральних судiв загальноi юрисдикцii час вiд часу виникаСФ необхiднiсть у створеннi спецiальних судiв. Це так званi "легiслативнi" суди, вони були створенi законодавчим актом Конгресу. Суддi в цих судах, як i iх колеги в iнших федеральних судах, призначаються Президентом з узгодження Сенату на перiод усього життя.
Мабуть найважливiший з цих судiв - Претензiйний суд, який був створений у 1855 р. для розгляду грошових позовiв, якi предявляли Сполученим Штатам. Крiм нього, спецiальними судами СФ Митний суд, що займаСФться виключно цивiльними справами, якi повязанi з податками i зборами, на iмпортованi товари. Апеляцiйний суд з митних i патентних питань займаСФться апеляцiйними скаргами за рiшеннями Митного суду i Бюро патентiв США. (1, с. 208)
Судова система Францii
За спiльним правилом (за винятком судiв присяжних) кримiнальнi i цивiльнi суди знаходяться в однiй судовiй установi. Судова система Францii багатоступiнчаста, i ii можна роздiлити на двi гiлки - власне судову систему i систему адмiнiстративних судiв. Крiм того, СФ суди iз спецiальним призначенням. Нижчий ступiнь в системi судiв спiльнiй юрисдикцii займають трибунали малоi iнстанцii. РЗх, як мiнiмум, один в кожному головному мiстi департаменту, в крупних судових округах i iнколи в крупних кантонах (тобто в територiальнiй одиницi бiльш високого рiвня, нiж комуна, але що в даний час не маСФ своiх виборних органiв). Хоча подiла в цьому трибуналi розглядуються одноособово суддею, але в судi полягаСФ декiлька магiстратiв. Магiстратами в цьому судi СФ суддi трибуналу великоi iнстанцii, що вiдряджаються на три роки (можливе продовження термiну). Трибунал малоi iнстанцii розглядуСФ всi цивiльнi справи з сумою позову, що не перевищуСФ 20 тис. франкiв, причому в цьому випадку вiдсутня можливiсть апеляцiйного оскарження по позовах до 7 тис. франкiв. При розглядi кримiнальних справ цей суд називаСФться трибуналом полiцii. Вiн правомочний розглядувати порушення, за якi можливе позбавлення волi до двох мiсяцiв i (або) штрафу нижче 6 тис. франкiв. В деяких випадках цей трибунал може виконувати лаву нотарiальних дiй, опечатувати майно, видавати документи про громадянство i iн.
Трибунал великоi iнстанцii доводиться один на департамент, але у великих департаментах СФ по декiлька таких трибуналiв (всього 181). Цi трибунали дiляться на палати (як мiнiмум по цивiльних справах i виправний суд). Трибунал розглядуСФ цивiльнi справи, позови про власнiсть, подiла про розлучення, спори про громадянство i iн. Як правило, вiн засiдаСФ у складi трьох суддiв, але по лавi справ може засiдати i у складi одного суддi (у справах неповнолiтнiх, що розглядуСФ цивiльнi i кримiнальнi справи вiдносно цих осiб). При трибуналах великоi iнстанцii дiють слiдчi суддi, що призначаються на три роки з можливiстю повторних призначень. У деяких таких трибуналах може бути по декiлька слiдчих суддiв (70 - в Парижi). По незначних справах розслiдування проводиться полiцiСФю. Коли трибунал великоi iнстанцii засiдаСФ як виправний суд, то вiн дiСФ в колегiальному складi, хоча по деяких справах може засiдати i у складi одного суддi
У Францii iснуСФ 34 апеляцiйних судна, в юрисдикцiю яких входить вiд 2 до 4 департаментiв. Склад таких судiв рiзний: у Парижi такий суд маСФ 25 палат, а чотири суди - тiльки одну, яка мiняСФ назву залежно вiд характеру даноi справи. Апеляцiйний суд завжди виносить своi ухвали колегiально, i цивiльно-правова частка апеляцiйного суду включаСФ щонайменше двi палати по цивiльних i по соцiальних справах. Часто СФ палата по торгiвельних справах. У складi такого суду СФ звинувачувальна палата - по цивiльних i по соцiальних справах. Часто СФ палата по торгiвельних справах. У складi такого суду СФ звинувачувальна палата - однiСФю з ii функцiй СФ функцiя диiиплiнарного суду вiдносно офiцерiв судовоi полiцii (офiцерiв МВС i вiйськовоi жандармерii i iн.). У цьому судi також дiСФ палата у справах неповнолiтнiх. Незалежно вiд апеляцiйного суду в кожному департаментi СФ суд присяжних; СФ суд присяжних i у справах неповнолiтнiх; оскарження вирiшень цих судiв проводиться до Касацiйного суду. Склад суду присяжних - три члени, а iх голова обовязково СФ членом апеляцiйного суду. До складу суду входить 9 присяжних, вибраних по списках виборцiв. Суд дiСФ в сесiйному ладi. Перед вiдкриттям сесii перший голова суду шляхом жеребкування пiдбираСФ 35 присяжних i 10 iх заступникiв; з цих осiб формуСФться колегiя присяжних. Виконання обовязку присяжного обовязкове пiд загрозою штрафу.
У Францii дiСФ значне число судових органiв спецiального призначення: торгiвельнi суди, що формуються комерсантами за допомогою двоступеневих виборiв, ради (всього в краiнi 281). Кожну раду включаСФ 5 секцiй, що розглядують подiла в торгiвельнiй сферi, виробництва, сiльському господарствi, у сферi обслуговування. Ради, що включають на паритетних початках представникiв найнятих робi