Судова влада та органи, що ii здiйснюють
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?м. До рiшення може додаватися члена комiсii окрема думка, яка викладаСФться у письмовiй формi i приСФднуСФться до матерiалiв справи.
Про вирiшеннi питання про притягнення суддi до диiиплiнарноi вiдповiдальностi до нього може застосовуються такi диiиплiнi стягнення: догана, пониження квалiфiкацiйного класу. За наслiдками диiиплiнарного провадження ККС може прийняти рiшення про направлення рекомендацii до Вищоi ради юстицii щодо можливостi внесення подання про звiльнення суддi з посади. При накладеннi на суддю диiиплiнарного стягнення враховуються характер проступку, його наслiдки, особа суддi, ступiнь його вини, обставини що впливають на обрання мiри диiиплiнарноi вiдповiдальностi.
За кожний диiиплiнарний проступок накладаСФться лише одне диiиплiнарне стягнення, яке застосовуСФться не пiзнiше шести мiсяцiв пiсля виявлення диiиплiнарного проступку, не враховуючи часу тимчасовоi непрацездатностi або перебування суддi у вiдпустцi, але не пiзнiше року з дня вчинення проступку.
Суддя мiiевого суду може оскаржити рiшення квалiфiкацiйноi комiсii суддiв про притягнення його до диiиплiнарноi вiдповiдальностi до Вищоi ради юстицii не пiзнiше одного мiсяця з наступного дня пiсля вручення йому копii рiшення. Скарга подаСФться через квалiфiкацiйну комiсiю, яка постановила рiшення.
Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв не пiзнiше як у триденний строк надсилаСФ ii разом з матерiалами диiиплiнарноi справи до Вищоi ради юстицii. Рiшення ВККС оскаржуСФться суддею апеляцiйного суду, щодо якого воно прийняте до Вищоi ради юстицii у тому ж порядку.
Розгляд скарг Вищою радою юстицii здiйснюСФться вiдповiдно до закону про Вищу раду юстицii.
Висновки
Судову владу можна визначити як самостiйну на незалежну гiлку державноi влади, яка створена для вирiшення на основi закону соцiальних конфлiктiв мiж державою та громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституцiйнiстю законiв; захисту прав громадян в iх вiдношеннях з органами виконавчоi влади та посадовими особами, контролем за додержанням прав громадян при розслiдуваннi злочинiв та проведеннi оперативно розшуковоi дiяльностi, встановленням найбiльш значущих юридичних фактiв.
Судова влада в Украiнi реалiзуСФться шляхом правосуддя в формi цивiльного, господарського, адмiнiстративного, кримiнального, а також конституцiйного судочинства. Судочинство здiйснюСФться Конституцiйним судом та судами загальноi юрисдикцii. Юрисдикцiя судiв поширюСФться на всi правовiдносини, що виникають в державi.
В контекстi питань, розглянутих в лекцii, важливим СФ проведення диференцiацii мiж такими близькими по значенню, але не синонiмiчними поняттями, як тАЮсудова владатАЭ, тАЮправосуддятАЭ i тАЮсудочинствотАЭ.
Правосуддя це державна дiяльнiсть, яку проводить суд шляхом розгляду й вирiшення у судових засiданнях у особливiй, установленiй законом процесуальнiй формi, цивiльних, кримiнальних, господарських i адмiнiстративних справ.
На вiдмiну вiд правосуддя, судова влада це права судових органiв, якими вони надiленi по закону, можливiсть здiйснювати широкi юрисдикцiйнi повноваження; це правовий статус судiв, iх мiiе як особливих органiв державноi влади. РЖ, крiм того, термiн тАЮсудова владатАЭ включаСФ в себе також само здiйснення владних судiйських повноважень.
Таким чином, здiйснення судовоi влади значно ширше правосуддя, так як судова влада проявляСФться в багатьох iнших дiях суду. Так, усi суди та судовi структури зобовязанi узагальнювати судову практику, аналiзувати судову статистику. Голови усiх судiв вносять в державнi органи, установи, органiзацii, посадовим особам подання про усунення порушень закону, причин та умов, що сприяли скоСФною злочину. Цi акти зобовязують тих, кому вони спрямованi, здiйснювати вiдповiднi заходи по усуненню зазначених порушень.
Усi зазначенi повноваження судiв СФ проявами судовоi влади, але виходять за рамки правосуддя.
З цього можна зробити висновок про те, що правосуддя це лише один iз засобiв здiйснення судовоi влади. Правосуддя треба розглядати в традицiйному розумiннi цього термiну як дiяльнiсть судiв загальноi юрисдикцii по розгляду i вирiшенню цивiльних, господарських, кримiнальних справ та справ про адмiнiстративнi правопорушення.
Що стосуСФться термiну тАЮсудочинствотАЭ, то пiд ним розумiСФться дiяльнiсть судiв по розгляду та вирiшенню справ, вiднесених до iх вiдома, а також дii iнших субСФктiв, якi реалiзують своi права та обовязки, вступають у процесуальнi вiдносини з судом (по кримiнальним справам також з органами дiзнання, досудового слiдства i прокурором). Так, наприклад, кожний громадянин може звернутися до суду з позовом про вiдшкодування йому матерiальноi шкоди та iн.. Всi цi дii СФ складовою частиною судочинства, але не правосуддя, яке вповноважений здiйснювати тiльки суд.
Тому судочинство поняття бiльш широке, нiж правосуддя.
Термiн тАЮсудочинствотАЭ в законодавчих актах, науковiй, учбовiй лiтературi застосовуСФться разом з термiном тАЮпроцестАЭ.
Лiтература
1. Конституцiя Украiни.
2. Закон Украiни тАЬПро судоустрiй в УкраiнiтАЭ вiд 7.02.2002р.
3. Закон Украiни тАЬПро правовi засади цивiльного захистутАЭ вiд 24.06.2004р.
4. Грошевой Ю.М., Марочкiн РЖ.РД. Органи судовоi влади Украiни.-К.- 1997.
5. РДршов В.В. Статус суду в правовiй державi.- К.- 1992.
6. Органiзацiя судових та правоохоронних органiв.- Навч. посiбник.- РЖ.РД.Марочкiн, В.В. АфанасьСФв., В.С.Бабкова.-Х.-Право