Суддiвський корпус у Нiмеччинi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

? вважатися з указiвкою президентiв судiв i тим бiльше мiнiстрiв юстицii.

Правда, суддя, що вважаСФ, що мiри службового нагляду зазiхають на його незалежнiсть, може оскаржити iх у диiиплiнарний суд. Вiдомi випадки звертання суддiв по таких справах у ФКС. Три таких звертання в 19741975 р. успiху не мали.

Найвищою мiрою актуальноi СФ у ФРН проблема персонального комплектування суддiвського корпусу, соцiальних звязкiв i полiтичноi орiСФнтацii суддiв.

У 1965 р., через 20 рокiв пiсля розгрому нацизму, у системi юстицii ФРН продовжувало працювати бiльш 800 суддiв i прокурорiв, причет - них до нацистського терору.

Ще через пiвтора десятилiття, коли основна маса суддiв старшого поколiння повиннi були пiти у вiдставку хоча б за вiком, печатка усе ще повiдомляла про нацистiв у судовiй системi ФРН.

За даними мiнiстерства юстицii ФРН iз 77 тис. нацистських вiйськових злочинцiв, проти яких у ФРН велося розслiдування в 19451967 р., понесли покарання менш 8 %. Особливим захистом юстицii користувалася суддiвська корпорацiя.

До середини 60-х рокiв пiд тиском фактiв, представлених захiднонiмецькими громадянами, нiмецькими закордонними органiзацiями, влади ФРН були змушенi почати слiдство у справi про нацистських суддiв i прокурорiв у 350 випадках.

Але всi цi справи, за найрiдшими виключеннями, були припиненi вже на стадii слiдства. Коли справа доходила до судових процесiв, обвинувачуванi, як правило, виправдувалися або вiдбувалися мiнiмальними покараннями.1

Особливий пiдхiд до старих кадрiв юстицii вiдбився в законодавствi i документах вищих органiв влади ФРН. Закон про суддiв установлював, що суддi i прокурори, що працювали з 1939 по 1945 р. у карнiй юстицii, могли бути виведенi на пенсiю по iх власному проханню.

З приводу цього формулювання Закону захiднонiмецький парламент прийняв рiшення, що говорило: Бундестаг очiкуСФ, що кожен суддя i прокурор, що змушений вважатися з обТСрунтованими докорами щодо його минулого, звязаного з участю в смертних вироках, усвiдомлюСФ свiй обовязок подати у вiдставку, щоб забезпечити проведення чiткоi гранi мiж минулим i сьогоденням.

Таким чином, доля денацифiкацii юстицii ставилася в залежнiсть вiд почуття боргу нацистських суддiв i прокурорiв.

Формування суддi нового типу, що вiдчуваСФ свiй звязок з початками конституцiйного ладу, вiдданого демократичним iдеалам, стало однiСФю з важливих суспiльних проблем ФРН.

Сьогоднi соцiальне походження бiльшостi захiднонiмецьких суддiв, iхнСФ навчання, професiйна пiдготовка, система призначення i просування по службi створили мiцнi звязки цiСФi професiйноi групи з пануючими суспiльними силами. Близько 80 % суддiв ФРН вийшли з родин чиновникiв, землевласникiв, пiдприСФмцiв, купцiв i лише 1 % iз середовища робiтникiв. Бiльш 50 % суддiв висуваються iз соцiальних шарiв, що представляють лише 5 % населення.1

Близько 13 тис. суддiв, тобто бiльш трьох усього суддiвського корпусу, входять у впливову органiзацiю в цiлому консервативного напрямку Нiмецький союз суддiв. Усього лише близько 1000 суддiв i прокурорiв СФ членами профспiлки державних службовцiв.

Проти суддiв сутужнiше, нiж проти звичайних чиновникiв, застосовувати урядовi постанови 1972 р. Про антиконституцiйнi сили на державнiй службi (так називанi заборони на професii), тому що для вiдсторонення суддi вiд посади повинна бути дотри - мана процедура розгляду в диiиплiнарному судi.

Але стосовно юристiв, що вперше претендують на судову посаду, ця постанова може бути застосоване цiлком ефективно. У ФРН дiють деякi правила, що обмежують можливостi державних установ систематично запитувати Вiдомство по охоронi

Конституцii (таСФмну полiтичну полiцiю) про обличчя, що знаходяться в них у штатi. Цi обмеження не поширюються, поряд з армiСФю i полiцiСФю, також на юстицiю, як сферу, що вимагаСФ особливоi уваги з погляду державноi безпеки. Недарма в захiднонiмецькiй спецiальнiй пресi зявляються публiкацii про полювання на незручних суддiв.2

Список використаних джерел та лiтератури

  1. Конституцiя ФРН и законодательные акты., - М. 2007 Ст.142
  2. 21 Закону про суддiв
  3. 39 Закону про суддiв
  4. И.А. Лядях. Ответственностьнацыских судей. Нюрберскмй процес и современность // Государство и право. 2006. № 10 Ст. 104.
  5. В.А. Туманов. Судебные системы западных государств. М., 2005. Ст. 144.