Суверенитет Украинского государства
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
кафедра історії та теорії
держави і права
студента І-го курсу
Лазаря Олега
КУРСОВА РОБОТА
НА ТЕМУ
“Суверенітет української держави:
загальні ознаки”
науковий керівник
доц. Галас В.І.
Ужгород 1998
ПЛАН
Вступ ……………………………………….………………..5
Розділ І
Політико-правові аспекти проголошення суверенітету України …………………………………………………11
Розділ ІІ
Конституційно - правова база незалежності України ………………………………………………….21
Розділ ІІІ
Міжнародне визнання України………………………24
Висновок…………………………………………………….25
Список використаної літератури………………………..27
Додаток……………………………………………………..34
Вступ
Щодо актуальності цієї роботи у наш час, тобто теми роботи, то тут потрібно сказати, що акт про суверенітет української держави започаткував процес українського державотворення, який продовжується ще до нашого часу. Тому, автор вважає, що ця робота є актуальною в наші дні і заслуговує на увагу.
Автор намагається розкрити в цій роботі основні моменти , тобто вловити головну суть процесу державотворення на Україні.В роботі подана деяка інформація про події, які передували цьому процесу, а також дається аналіз деяким актам, які були прийняті в результаті державотворення. Ціль курсової роботи - це показати, як проходив цей процес після проголошення суверенітету України.
Курсова робота складається з 3-ох розділів. Перший розділ “Політико-правові аспекти проголошення суверенітету України”. В ньому автор розкриває основні поняття “суверенітету” і причини, які спонукали український уряд проголосити суверенітет української держави. В розділі описуються ті умови, які передували проголошенню суверенітету, адже український народ з давніх-давен прагнув утворити свою державу, але в цьому йому заважали і тому дуже важливим став процес державотворення який почався з проголошення суверенітету української держави.
Другий розділ “Конституційно-правова база незалежності України”. Тут подається коло нормативно-правових актів, які були прийняті за період від початку процесу державотворення і майже до наших днів.Деякі нормативні акти входять в додаток до курсової роботи. А саме, це:
- Декларація про державний суверенітет України
- Закон “Про правонаступництво України ”
Третій розділ “Міжнародне визнання України”. В цьому розділі описується, які країни і в якій послідовності визнали Україну , як незалежну правову державу, а також дається аналіз статтям Декларації про суверенітет української держави, які стосуються міжнародного становища України.
Щодо джерельної бази, то в науковій літературі дана проблематика ще не досить розроблена і інформаційна база ще дуже мала. Не багато книг вийшло за цей період (від 90-го року), а в періодиці знаходяться невеликі статті, які не є вичерпними і не висвітлюють деяких питань, що стосуються цієї теми. В основному всі питання, що стосуються цієї теми , як вже було сказано,знаходяться в періодиці, тому авторові не вдалося знайти вичерпні відповіді на деякі запитання.
РОЗДІЛ І
Всеохоплюючий спектр проблем, що постають з прийняттям Декларації про державний суверенітет України, становить у порядок денний завдання розглянути питання про її юридичну природу. Оскільки декларація є джерелом основних принципів при вирішенні відповідних проблем, насамперед слід вирішити питання про юридичну її природу, а саме: чи є зазначені принципи правовими, а отже - обовязковими для нормативної реалізації , чи неправовими, тобто необовязковими до цього.
В юридичній літературі висловлена думка, що ставити питання про надання сили закону деклараціям про незалежність і суверенітет республіки взагалі є неправомірним. Згідно з цією точкою зору подібні декларації (у тому числі Декларацію про Державний суверенітет України), можна розглядати як наукові концепції розвитку республіки, розвитку конституційного і поточного законодавства.Інакше кажучи, Декларація про Державний суверенітет України є якимось науковим трактатом, виробленим ВР УРСР, позбавленим юридичної природи і має характер рекомендацій для наступного конституційного і поточного законодавства і через це не є елементом системи права України. Такий підхід має окремих прихильників, які розвязали на другій сесії ВР УРСР дискусію, котра завершилася актом надання Декларації сили закону.
Питання про визнання за Декларацією про Державний суверені?/p>