Структура ринку і функціонування його основних елементів
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
5. Ринок капіталу
Під капіталом на ринку факторів виробництва розуміють засоби виробництва, що є власністю домашніх господарств і що залучаються бізнесом для виробництва всієї маси кінцевих і проміжних товарів і послуг. Капітал це використовувані у сфері бізнесу будівлі, споруди, машини, устаткування, запаси матеріальних цінностей у їх вартісному вимірюванні.
Фізично, як набір засобів виробництва, капітал знаходиться в рамках структури фірми, економічно у формі вартості вкладених у бізнес коштів він є власністю домашніх господарств, що стало можливим завдяки існуванню інституту пайової власності або у формі партнерства, або у формі акціонерного капіталу.
Природно, коли деяке домашнє господарство володіє власною фірмою, тобто є власником капіталу фірми, то проблем розділення капіталу за власниками не виникає весь набір капітальних засобів належить даній сімї або даній особі. Якщо ж сотні або навіть тисячі громадян внесли кожен свою частку в загальний капітал фірми, то в принципі неможливо визначити, кому особисто або якій групі власників належить будівля, а кому устаткування.
В цьому випадку кожен з акціонерів володіє лише відповідною частиною загальної вартості капіталу фірми і має право на отримання частини загального доходу пропорційно своїй частці. Саме тому частина загального доходу фірми, яка виділяється як оплата за користування капіталом, розподіляється пропорційно частці кожного власника капіталу. Практично така оплата виступає або у формі залежних від комерційного успіху фірми дивідендів у разі звичайних акцій, або у формі фіксованого відсотка у разі привілейованих акцій. Але у будь-якому випадку вони є деяким відсотком на вкладений капітал.
Таким чином, на ринку факторів виробництва домашні господарства, що володіють капіталом у формі вкладених грошових коштів, надають капітал у користування бізнесу у формі матеріальних засобів і одержують дохід у вигляді відсотка на вкладені кошти.
Як і у разі земельної ренти, відсоток на капітал, тобто ціну використання капіталу, слід відрізняти від ціни купівлі-продажу капітальних засобів з переходом їх у власність покупця. В останньому випадку капітальні засоби (машини, устаткування, будівлі) є звичайним товаром, що має ціну. Але на відміну від споживчих товарів, цінність капіталу-товару визначається його здатністю приносити дохід, будучи залученим до економічного обороту. Тому ціна капіталу-товару і ціна капіталу-фактора виробництва тісно повязані.
6. Ринок праці
Зазвичай під час розгляду фактора праці мають на увазі безпосередню участь людей у виробничому процесі або управлінні, тобто певні фізичні і психічні зусилля при виконанні певної роботи або виконання відомих обовязків. При цьому вельми важливим є те, що характер роботи або обовязків у принципі визначений, тобто процес виконання роботи достатньо структурований, а витрати праці тією чи іншою мірою нормовані. При цьому характер процесу може бути вельми складним, таким, що вимагає високої кваліфікації виконавця.
Фактично у разі роботи за наймом члени домашніх господарств надають бізнесу власну здатність виконувати цілком певну роботу, характер якої і умови оплати обумовлюються при наймі.
Заняття власним бізнесом припускає, що дохід, який залишається після вирахування витрат і оплати праці найнятих робітників, є власністю власника і може бути витрачений ним за власним розсудом. Проте власник встановлює собі оплату праці, як правило, на рівні окладу найманого службовця відповідного рангу, що управляє, якщо він виконує у власному бізнесі подібну роботу. Частина доходу, що залишилася, складає прибуток на вкладений капітал і підприємницький прибуток.
Прибуток на вкладений капітал зазвичай нараховується у розмірі деякої прийнятої в даній галузі норми прибутку від загального капіталу фірми і розподіляється серед власників капіталу пропорційно їх пайовій участі, вкладу. Для власників фірми, які беруть участь у бізнесі за допомогою вкладення капіталу, це забезпечує так званий відсоток на капітал.
Умови існування ринку праці:
- єдність правових умов функціонування ринку на основі вільного обрання виду діяльності і конкурентності;
- організація єдиної, замкнутої за територією та ефективно функціонуючої системи бірж праці;
- наявність єдиного економічного простору і можливості вільного переміщення громадян;
- відсутність обмежень на заробітну плату, а також наявність ринку житла і робочих місць.
Пропозиція робочої сили визначається різними факторами: рівнем заробітної плати, культурою і релігією, податковою системою, силою профспілок, еміграцією та іміграцією тощо.
Крива ринкової пропозиції праці зазвичай має позитивний нахил, але може бути і кривою, що згинається у зворотному напрямі, коли при певному рівні ставки заробітної плати позитивний нахил змінюється негативним. Це повязано з тим, що працівник здійснює вибір між роботою і дозвіллям.
У міру збільшення розмірів оплати праці зростає ціна дозвілля. При низьких ставках заробітної плати ефект заміщення спонукає працівників заміщувати дозвілля роботою. При високих ставках вплив ефекту доходу стає сильнішим, ніж вплив ефекту заміни. Це спонукає працівників більше часу приділяти дозвіллю, що є нормальним благом, і скорочувати пропозицію своєї праці.
Деякі ринки праці можуть приймати форму монопсонії коли багато продавців і лише один покупець.
Попит ?/p>