Стратегія міжнародної економічної діяльності України
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи формування стратегій міжнародної діяльності країни
2. Місце України в міжнародній економіці
2.1 Аналіз географічної і товарної структури експорту товарів та послуг за 2008 рік та січень 2009 року
2.1.1 Аналіз експорту
2.1.2 Аналіз імпорту
2.2 Аналіз інвестиційної діяльності України за 2008 рік
2.3 Співпраця України з міжнародними організаціями
2.3.1 Співробітництво з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР)
2.3.2 Співробітництво з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР)
2.3.3 Співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ)
2.3.4 Співробітництво з Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР)
2.3.5 Співробітництво з Північним інвестиційним банком (ПІБ)
3. Розробка стратегії міжнародної економічної діяльності України
3.1 Стратегія економічного розвитку України
3.1.1 Розвиток експортного сектору
3.1.2 Розвиток імпортного сектору
3.1.3 Географічна та регіональна політика, співпраця з іншими країнами
3.2 Перспективі співпраці України з міжнародними організаціями
Висновки
Перелік використаної літератури
Додатки
Вступ
Проблема розробки ефективної стратегії міжнародної економічної діяльності України залишається актуальної впродовж всього періоду існування України як незалежної держави. В період глибокої економічної і політичної кризи, в якій перебуває Україна на сьогоднішній день, стратегічне планування і створення такої політики зовнішньоекономічної діяльності, яка б максимально враховувала інтереси нашої країни і її абсолютні і порівняльні переваги, стають найбільш гострими проблемами, вирішення яких неможливо відкладати на довший строк.
Метою даного дослідження є виявлення теоретичних основ формування стратегії міжнародної економічної діяльності України (МЕДУ), аналіз статистичних даних про експортно-імпортні відносини країни, виявлення спрямованості зовнішньоекономічній діяльності і формування своєї точки зору з приводу розробки стратегії МЕДУ.
Не можна не відмітити, що Україна вже зробила значний крок до членства в світових економічних організаціях, про що свідчить приєднання її до ВТО. Ще в 2005 р. був вибраний основний напрям зовнішньої політики України євроінтеграція.
Але й досі Україна не робить конкретних кроків, які б вивели вітчизняну економіку на новий шлях розвитку. Ми хочемо досягнути європейського рівня, але не хочемо бачити, що, по-перше, необхідно змінити погляд на речі, змінити існуючі рамки, йти інноваційним шляхом. Потрібно відмовитися від неприбуткових галузей, і, замість того, зосередити зусилля на розвитку перспективних.
У цьому науково-дослідницькому завданні я розробила комплекс заходів, які здатні покращити існуючий стан української економіки та виділила перспективні галузі розвитку, в які потрібно інвестувати час і грошові кошти, і які в майбутньому будуть не тільки прибутковими, але й конкурентоспроможними на європейському та світовому ринку.
1. Теоретичні основи формування стратегій міжнародної діяльності країни
Слово стратегія належить до часто вживаних в різних сферах людської діяльності. Проте лише в небагатьох випадках воно використовується для позначення певної сукупності теоретичного і практичного досвіду. Під економічною стратегією розвитку мають на увазі розраховану на певний проміжок часу цілісну систему дій субєкта міжнародної економіки, направлених на реалізацію мети, завдань, пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників і рисок [8, с. 543].
На сьогоднішній день у вітчизняній економічній літературі відсутнє комплексне, стале поняття Стратегія міжнародної діяльності країни. Одним з найповніших, на мій погляд, є наступне:
Зовнішньополітична стратегія держави це система концептуальних підходів, яка визначає життєво важливі національні інтереси держави і засоби їх забезпечення шляхом взаємодії з навколишнім світом.
Зовнішньополітична стратегія це, швидше, абстрактно теоретичний феномен.
М. Портер, найбільший фахівець сучасності, в області конкуренції і стратегії пропонує розуміти під стратегією створення унікальної і вигідної позиції, що передбачає певний набір видів діяльності. Він відзначає, що стратегія це вирішення компромісів у конкуренції. Суть стратегії полягає в тому, щоб вибрати те, від чого можна відмовитися. Без компромісів не було необхідності вибирати і, таким чином, не було необхідності в стратегії. Стратегічне позиціонування повинне визначати не тільки вибір видів діяльності, але і їх взаємозвязок. Якщо операційна ефективність це проблема досягнення чудових показників по окремих видах діяльності, то стратегія це проблема вибору комбінації видів діяльності.
Існує також широке розуміння зовнішньополітичної стратегії, як поєднання концептуальних принципів і практичних дій держави, направлених на забезпечення національних інтересів.
Процес вибору, визначення і ухвалення міжнародної стратегії країни дуже складний і здійснюється у декілька етапів:
1. визначення стратегії;
2. реалізація стратегії;
3. оцінка суті.
Перший етап є найважливішим і вимагає найбільших затрат коштів та часу. Залежно від можливостей певної країни, її амбіцій, здібностей впливу на інших учасників міжнародних відносин, кожна країна вибирає свою стратегію.
Так, наприк?/p>