Geum.ru


Стиль "украСЧнське бароко" (17-18 ст.), зокрема в архiтектурi

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



?ятих у Лаврi, собор Мгарського монастиря бiля Лубен, Дiм Мазепи в Чернiговi, мурованi будинки в Батуринi тощо. Памятники украСЧнськоСЧ барочноСЧ архiтектури збереглися й у Захiднiй УкраСЧнi й у деревяному народному будiвництвi всiх украСЧнських земель.

Стиль бароко знайшов втiлення в архiтектурi КиСФва, Чернiгiвщини, Слобожанщини, Приднiпровя.

Справжнiми шедеврами свiтовоСЧ архiтектури СФ украСЧнськi барочнi споруди - Софiйський i Михайлiвський Золотоверхий собори в КиСФвi, Хрестоздвиженський у Полтавi (1709 р.), Покровський у Харковi (1689 р.), ГеоргiСЧвський собор Видубицького монастиря в КиСФвi (1696-1701 р.), церква Усiх Святих над Економiчною брамою КиСФво-ПечерськоСЧ лаври (1696-1698 р.), церква Катерини в Чернiговi (1716 р.), Преображенська церква у Великих Сорочинцах (1732 р.), собор св. Юра у Львовi (1747-1762 р.).

Найвiдомiший архiтектор украСЧнського бароко - РЖван Григорович-Барський. Вiн був вихованцем КиСФво-МогилянськоСЧ академiСЧ. Почав займатися архiтектурою наприкiнцi 40-х рр. XVIII ст. з будiвництва мiського водогону на Подолi, центральною спорудою якого став фонтан Самсон. У 60-70-i рр. XVIII ст. Григорович-Барський був найбiльш популярним киСЧвським архiтектором. Без його участi не обiйшлося будiвництво жодного будинку на Подолi. Григорович-Барський спорудив, зокрема, церкву над брамами Кирилiвського монастиря, Покровську церкву i церкву Миколи Набережного; брав участь у будiвництвi магiстрату в Козельцi, у спорудженнi палацiв графа Разумовського, дзвiницi Кирилiвського монастиря, здiйснив реставрацiю КирилiвськоСЧ церкви. Подальша дiяльнiсть Григоровича-Барського характеризувалася пiдготовкою архiтектури класицизму.

РЖншим видатним будiвельником доби бароко був Степан Ковнiр. Одна з найкращих споруд Ковнiра - корпус на територiСЧ КиСФво-ПечерськоСЧ лаври, названий його iмям.

ЗахiдноСФвропейськi зразки бароко переважали на Захiднiй УкраСЧнi в замках-палатах, що збереглися в руСЧнах (Збараж, Бережани, Пiдгiрцi), в римо-католицьких храмах (Львiв, Перемишль, Камянець) та синагогах.

РЖншим типом СФ будови, що йшли за традицiСФю украСЧнського деревяного будiвництва тридiльного та пятидiльного (хрещатого) заложення iз трьома i пятьма банями. Пiдклад цiСФСЧ архiтектури СФ барочний, а конструкцiСЧ й обмеженiстю прикрас далеко вiдходять вiд декоративних принципiв надто переладованих форм бароко Заходi i Сходу [11, c.249]. Це Покровський собор у Харковi (1680), двi церкви КиСФво-ПечерськоСЧ Лаври, собор у Ромнах i будови в Сумах, Богодуховi та iн.

Видатним памятником деревяноСЧ церковноСЧ архiтектури XVIII ст. СФ собор у Новомосковську, побудований народним майстром Якимом Погребняком.

Особливiстю архiтектури XVIII ст. став розвиток свiтського будiвництва. Споруджувалися магiстрати, школи, колегiСЧ, вiйськовi канцелярiСЧ, друкарнi, обороннi змiцнення, палаци старшини i т.п. Облаштовувалися i прикрашалися мiста. У тi часи в УкраСЧнi працювало багато архiтекторiв-iноземцiв. Зокрема нiмець Йоган Шедель, що спорудив дзвiницi КиСФво-ПечерськоСЧ лаври i собору Св. СофiСЧ, архiтектор Растреллi - автор проекту АндрiСЧвськоСЧ церкви в КиСФвi та iншi.

Чудовою художньою обробкою, досконалiстю форм, багатством внутрiшнього оздоблення вiдрiзнялися будинки козацькоСЧ старшини, монастирськi будiвлi.

Нова доба архiтектурного пiднесення УкраСЧни була звязана з дiяльнiстю митрополита РафаСЧла Заборовського i називають СЧСЧ ще тАЬдобою бароко ЗаборовськоготАЭ. До цiСФСЧ доби належать твори видатного архiтекта Шеделя (дзвiницi КиСФво-ПечерськоСЧ Лаври, Софiйського собору, Михайлiвського монастиря); а у серединi 18 ст. шириться стиль пiзнього бароко рококо.

Отже, велика мистецька культура украСЧнськоСЧ архiтектури доби барокко, зокрема висока технiка украСЧнських майстрiв, спричинилися до того, що впливи украСЧнськоСЧ архiтектури сягали далеко за межi УкраСЧни. Зокрема, на Московщинi чимало будов постало за украСЧнськими зразками.

Лiтература

  1. РДфремов С. РЖсторiя украСЧнського письменства. К.: Femina, 1995.
  2. Теорiя та iсторiя свiтовоСЧ i вiтчизняноСЧ культури: Курс лекцiй. К.: Либiдь, 1992.
  3. Гривнина А.С. Искусство XVII в. в Западной Европе. М.: Искусство, 1964.
  4. История зарубежного искусства: Учебник / Под ред. М.Т. Кузьминой, Н.Л. Мальцевой. 4-е, доп. изд. М.: Изобразительное искусство, 1984. 504 с. С.186-193.
  5. РЖсторiя украСЧнськоСЧ культури / Пiд ред. РЖ. Крипякевича. К.: Либiдь, 1994.
  6. ЕнциклопедiСЧ украСЧнознавства. Львiв, 1993. Т.2.
  7. УкраСЧнська культура: ЛекцiСЧ за ред. Дмитра Антоновича. К.: Либiдь, 1993. 592 с.
  8. Из истории культуры Средних веков и Возрождения. М.: Наука, 1976.