Статистичні показники енергетики на території України

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

м значенням ознаки.

Види угруповань.

Угрупування проводиться з метою встановлення статистичних звязків і закономірностей, побудови опису обєкту, виявлення структури сукупності, що вивчається. Відмінності в цільовому призначенні угрупування виражаються в класифікації угрупувань, що існує у вітчизняній статистиці: типологічні, структурні, аналітичні.

Типологічне угрупування служить для виділення соціально-економічних типів.

Зміна меж інтервалів групової ознаки при виділенні одних і тих же типів в різних умовах називається спеціалізацією інтервалів групової ознаки.

Зміна круга групових ознак при виділенні одних і тих же типів в різних умовах називається спеціалізацією групових ознак.

Структурне угрупування характеризує структуру сукупності по якому-небудь одній ознаці. Якщо для типологічного угрупування частіше використовуються відкриті і нерівні інтервали, то для структурного угрупування характерніші закриті рівні інтервали. Структурне угрупування дозволяє вивчати інтенсивність варіації групової ознаки. На основі структурного угрупування можна вивчати динаміку структури сукупності.

Ділення угрупувань на типологічних і структурних достатньо умовно.

Аналітичне угрупування характеризує взаємозвязок між двома і більш ознаками, один з яких розглядається як результат, інший (інші) - як чинник (чинники).

Показники, які показують, як змінюється одна ознака залежно від зміни іншого, називаються показниками сили звязку. Вони знаходяться по формулі:

 

,

 

де, - середні значення результативної ознаки в останній і першій групах відповідно; , - середини інтервалів (або середні значення) ознаки чинника в останній і першій групах. У разі прямого звязку >0, зворотною - <0.

Для нелінійного звязку показник середньої сили звязку не має значення (або має обмежене значення).

По аналітичному угрупуванню можна зміряти звязок за допомогою ще одного показника: емпіричного кореляційного відношення. Цей показник позначається грецькою буквою (ця). Він заснований на правилі розкладання дисперсії, згідно якому загальна дисперсія рівна сумі внутрішньо групової і між групової дисперсій.

Дисперсія результативної ознаки усередині групи при відносній постійності ознаки-чинника виникає за рахунок інших чинників (не повязаних з тим, що вивчається). Ця дисперсія називається залишковою (та коливається, яка залишилася при закріпленні чинника x, що вивчався). Вона визначається по формулі:

 

,

 

де - значення ознаки у для i-й одиниці в j-й групі; - середнє значення ознаки у в j-й групі; - число одиниць в j-й групі; j =1,2,3., m.

Внутрішньогрупові дисперсії, розраховані для окремих груп, обєднуються в середній величині внутрішньогрупової дисперсії:

 

.

 

Міжгрупова дисперсія відноситься на рахунок чинника (і чинників, повязаних з ним), що вивчається, тому ця дисперсія називається чинником. Вона визначається по формулі:

.

 

Правило складання дисперсій може бути записане:

 

або

.

 

Емпіричне кореляційне відношення вимірює, яку частину тієї, що загальної коливається результативної ознаки викликає чинник, що вивчається. Відповідно воно розраховується як відношення дисперсії чинника до загальної дисперсії результативної ознаки:

 

- коефіцієнт детермінації

- емпіричне кореляційне відношення.

 

Цей показник приймає значення в інтервалі [0,1]: чим ближче до 1, тим тісніше звязок, і навпаки.

Для вивчення впливу декількох чинників на результат проводиться аналітичне угрупування багато чинника. Вона будується як комбінаційне угрупування по ознаках-чинниках, і для кожної підгрупи розраховується середнє значення результативної ознаки.

 

1.4 Абсолютні і відносні величини

 

1.4.1 Поняття про абсолютні величини. Види абсолютних величин

В процесі статистичного спостереження отримують дані про значення тих або інших ознак, які характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупності систематизують з метою отримання узагальнювальних показників, в яких відображаються результати досліджень суспільних явищ.

Узагальнювальні статистичні показники є базою для аналізу і прогнозу соціально-економічного розвитку держави, її окремих регіонів і галузей.

Узагальнювальні показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами. Кожен вид показника має певне значення і займає певне місце в процесі пізнання реальної дійсності.

Абсолютні статистичні величини безпосередньо повязані з фізичною і соціально-економічною суттю явищ, які вивчаються. Абсолютні статистичні величини - це кількісні показники, які характеризують розміри (рівні, обєми) суспільних явищ в певних умовах місця і часу. Отримують їх методами статистичного спостереження і зведення початкової інформації. Розміри суспільних явищ можуть бути виражені у вигляді кількості одиниць, або у вигляді величини ознаки.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролю діяльності підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обєми виробництва продукції в різних галузях матеріального виробництва, торгової і заготовчої діяльності, побутового обслуговування населення і ін.

Практично статистична ін?/p>