Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади статистики як науки
1.1 Суть, предмет, метод та завдання статистики
1.2 Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження
1.3 Зведення і групування
2. Статистичне спостереження в контексті соціально-економічних явищ та суспільного життя
2.1 Інформаційне забезпечення статистичного спостереження
2.2 Аналізи та прогнози за статистичними даними
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Слово “статистика” приходить від латинського слова status (стан), яке уживалося в значенні “Політичний стан”. Звідси італійські слова stato - держава і statista - знавець держав, звідси також і німецьке слово Staat і англійське state. У науковий оборот слово “статистика” ввів професор Геттингенського університету Готфрід Ахенваль (1719 - 1772), і розумілося воно тоді як державознавство. Перш ніж стати наукою в її сучасному розумінні статистика пройшла багатовікову історію розвитку.
Історія розвитку статистики показує, що статистична наука склалася в результаті теоретичного узагальнення накопиченого людством передового досвіду обліково-статистичних робіт, обумовлених перш за все потребами управління життя суспільства.
Розвиток статистичної науки, розширення сфери застосування практичних статистичних досліджень, її активну участь в механізмі управління економікою привели до зміни змісту самого поняття “статистика”.
Зараз термін “статистика” уживається в трьох значеннях:
Галузь практичної діяльності (“статистичний облік”) по збору, обробці, аналізу і публікації масових цифрових даних про самі різні явища і процеси суспільного життя; цю діяльність на професійному рівні здійснює державна статистика, а також відомча статистика (на підприємствах, в обєднаннях, відомствах, міністерствах);
Сукупність цифрових відомостей, статистичні дані, що надаються в звітності підприємств, організацій, галузей економіки, а також публіковані в збірках, довідниках, періодичній пресі, які є результатом статистичної роботи;
Галузь суспільних наук, спеціальна наукова дисципліна, що вивчається у вищих і середніх спеціальних установах.
У основі всього дослідження лежить збирання даних. Від якості використовуваних даних, від їх достовірності і точності залежить достовірність результатів аналізу. Люди по-різному відносяться до статистичної інформації: одні не сприймають її, інші беззастережно вірять, треті згодні з думкою англійського політика Б. Дізраелі (1804-1881): “Є брехня, є зухвала брехня, а є статистика”. Проте йому ж належить наступне твердження: “у житті, як правило, досягає успіху більше той, хто має в своєму розпорядженні кращу інформацію” .
Мета статистики в економіці - це можливість правильно вибрати вирішення в умовах невизначеності ситуації, що склалася, уміння спрогнозувати і передбачити соціально-економічні явища, зробити правильні виводи і внести свій внесок до розвитку економічного життя.
Виявлення взаємозвязків - одне з найважливіших завдань застосування статистики в економіці.
1. Теоретичні засади статистики як науки.
1.1 Суть, предмет, метод та завдання статистики
Під предметом статистики розуміється кількісна сторона масових суспільних явищ в постійному звязку з їх змістом або кількісною стороною, а також кількісний вираз закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу. Однією з характерних особливостей статистики є те, що при вивченні кількісної сторони суспільних явищ і процесів вона завжди відображає якісні особливості досліджуваних явищ, тобто вивчає кількість в нерозривному звязку, єдності з якістю (якість - це властивості, властиві предмету або явищу, які відрізняють даний предмет або явище від інших).
Предмет статистики досліджується за допомогою певних понять, таких як: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознака, статистичний показник, система статистичних показників. Статистичною сукупністю називають сукупність обєктів або явищ суспільного життя, обєднаних загальним звязком. Первинним елементом статистичної сукупності, носієм ознак, що підлягають реєстрації, що є, і основою рахунку, що ведеться при обстеженні, - є одиниця сукупності. Загальні ознаки обовязково повинні бути присутніми серед досліджуваних обєктів, для того, щоб можна було виділити статистичну сукупність або навіть декілька рядів статистичної сукупності для цих обєктів. Сукупність обєктів, що мають один або більше загальні ознаки, називається однорідною. А сукупність, що включає різні типи і явища, є різнорідною. В принципі, будь-яка сукупність, по відношенню до різних аспектів даних явищ, може бути однорідною і різнорідною одночасно. За допомогою аналізу змісту цих відносин, визначається можливість використання загальних характеристик. Визначення складу статистичної сукупності, відмежування елементів разних совокупностей, що досягається спільно з іншими науками, - одне з найбільш важливих завдань статистики.
Система ознак використовується для складання програми статистичного спостереження і подальшого угрупування матеріалів. До самих ознак відносять характерні риси або особливості об&#