Статистичне вивчення показників діяльності акціонерних банків (на прикладі вибірки банків України)
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
політики банку для залучення нових інвесторів при додаткових емісіях акцій при збільшенні статутного капіталу.
Важливим показником, який характеризує власний капітал банку є мультиплікатор капіталу. Він відображає фінансовий важіль або політику в галузі фінансування: вибір джерел формування банківських ресурсів (боргові зобовязання чи акціонерний капітал). Мультиплікатор (М) капіталу обчислюється як відношення суми загальних активів (А) до власного капіталу банку (ВК) [1]:
(1.7)
Отже, мультиплікатор капіталу є прямим показником фінансового важеля банку. Він показує, яку кількість гривні активів повинна забезпечувати кожна гривня власного капіталу (тобто коштів власників банку) і відповідно яка частка банківських ресурсів може бути сформована у формі боргових зобовязань. Оскільки власний капітал повинен покривати збитки за активами банку, то чим вищий рівень мультиплікатора, тим вищий ступінь ризику банкрутства банку. Водночас чим вищий мультиплікатор, тим вищий потенціал банку для більш високих виплат своїм власникам (акціонерам).
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА СТАТИСТИЧНИХ УГРУПУВАНЬ АКЦІОНЕРНИХ БАНКІВ ЗА РІВНЯМИ ХАРАКТЕРИСТИК
2.1 Сутність та види статистичних групувань
Першою стадією статистичного дослідження є отримання та побудова вихідних статистичних таблиць (Додаток А), тобто залежностей параметрів діяльності певної вибірки банків у базовому та минулому роках.
В таблиці Додатку А наведені основні вихідні характеристики умовної вибірки 20 банків банківської системи України в базовому та звітному роках:
- номінальна вартість акції;
- кількість акцій;
- ринкова вартість акції;
- рівень виконання плану зростання ринкової ціни акції;
- рівень активів, статутного капіталу та прибутку;
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
Зведення це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому. Зведення може бути просте і складне [16].
Просте зведення це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування по видам групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
Одним із найважливіших методів статистики є групування. Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в якому-небудь суттєвому відношенні.
Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад [16]:
- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
- виявлення і характеризування звязків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.
Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні вказують питому вагу окремих типів у загальній масі [14].
Аналітичні групування це групування, які визначають взаємозвязок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозвязки між факторними і результативними ознаками. Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі.
Групування можуть бути прості і комбіновані. Прості групування це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки. Комбіновані групування це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбінаційні групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу.
2.2 Статистичне групування акціонерних банків за рівнем виконання плану росту курсу акції
Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та з інтервалом групування.
Першим етапом групування ранжування вибірок за факторною ознакою.
В табл.2.1 наведені результати ранжування вихідної вибірки по факторній ознаці рівень виконання плану росту курсу акцій.
Наявність ранжованих таблиць дозволяє виявити максимальне та мінімальне значення рівня ряду, а також розрахувати величину інтервального переугруповання вихідного ряду для розрахунку частот розподілу [2].
Величина інтервалу розраховується як [2]:
, (2.1)
де xmax максимальне значення,
xmin мінімальне значення,
n кількість груп сукупності.
Таблиця 2.1 Групування вихідної вибірки характеристик банку, ранжоване по зростанню факторної ознаки рівня виконання плану росту ринкового курсу акцій
2.3 Показники ринкового к?/p>