Становлення банківської системи
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
останнього, процедуру чи призначення виборів його керівного складу, статус у взаєминах з державою і національною банківською системою. Даним законом закріплюються повноваження центрального банку як емісійного центра країни.
Поряд із законом про центральний банк взаємодії між центральним банком і банківською системою регулюються законом про банківську діяльність. Такий закон визначає основні права й обовязки кредитних інститутів стосовно центрального банку.
Центральні банки є регулюючою ланкою в банківській системі, тому їхня діяльність звязана зі зміцненням грошового обігу, захистом і забезпеченням стійкості національної грошової одиниці і її курсу стосовно іноземних валют; розвитком і зміцненням банківської системи країни; забезпеченням ефективного і безперебійного здійснення розрахунків.
Традиційно перед центральним банком ставиться 5 основних задач. Центральний банк покликаний бути:
- емісійним центром країни, тобто користатися монопольним правом на випуск банкнот;
- банком банків, тобто робити операції не з торгово промисловою клієнтурою, а переважно з банками даної країни: зберігати їхні касові резерви, розмір яких установлюється законом, надавати їм кредити, здійснювати нагляд, підтримувати необхідний рівень стандартизації і професіоналізму в національній кредитній системі;
- банкіром уряду, для цього він повинний підтримувати державні економічні програми і розміщати державні цінні папери; надавати кредити і виконувати розрахункові операції для уряду, зберігати золото валютні (операції) резерви;
- головним розрахунковим центром країни, виступаючи посередником між іншими банками країни при виконанні безготівкових розрахунків, заснованих на заліку взаємних вимог і зобовязань (клірингів);
- органом регулювання економіки грошово кредитними методами.
У ряді країн ці задачі центральних банків закріплені законодавством. Так, монополія на емісію національної грошової одиниці дасть можливість центральному банку тримати під контролем ліквідність кредитних інститутів.
Як банк банків центральний банк надає кредитним інститутам можливість рефінансування. Найбільш поширені 2 види операцій центрального банку з кредитними інститутами: покупка і продаж чеків і векселів ( у тому числі казначейських ): заставні операції з цінними паперами, векселями і платіжними вимогами.
Важливу роль у функціонуванні банківської системи країни грає характер здійснення нагляду центральним банком.
При рішенні пяти задач центральний банк виконує 3 основні функції: регулюючу, контролюючу і інформаційно дослідницьку.
До регулюючого функції відноситься регулювання грошової маси в обігу. Це досягається шляхом чи скорочення розширення наявної і безготівкової емісії і проведення дисконтної політики, політики мінімальних резервів, відкритого ринку, валютної політики.
З регулюючою функцією тісно звязана контролююча функція. Центральний банк одержує велику інформацію про стан того чи іншого банку при проведенні, наприклад, політики мінімальних резервів при редисконтирования. Контролююча функція включає визначені відповідності вимогам до якісного складу банківської системи, тобто процедуру допуску кредитних інститутів на національний банківський ринок. Крім того, сюди відносяться розробка набору необхідних для кредитних інститутів економічних коефіцієнтів і норм і контроль за ними.
У законі про центральний банк велике значення приділяється информацйно дослідницької функції банку: передбачається, що банк зобовязаний публікувати свої рішення в спеціальному додатку центральних газет.
Центральний банк, маючи, аналізуючи і публікуючи обєктивну інформацію про ситуацію в грошово кредитній сфері, може оперативно реагувати на глобальні і локальні економічні процеси.
3.2 Національний банк України
Національний банк України по своєму правовому статусу є одним з найважливіших інститутів держави. Він не входить у жодну з галузей влади. Свою діяльність здійснює на принципах незалежності й економічної самостійності. Але цей головний орган банківської системи по ряду питань залежить від Центральної Ради, перед якою звітує про свою діяльність. Верховна Рада призначає половину складу Ради НБУ, а також слухає звіти його керівника про діяльність банку.
Рада Національного банку України у відповідності зі статтею 100 Конституції України розробляє основні принципи грошово кредитної політики і здійснює контроль за її проведенням.
НБУ підтримує економічну політику Кабінету Міністрів, поки вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці. України. Голова Нацбанку чи один з його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів. Таким чином, НБУ як орган держави є рівноправним партнером державного органа виконавчої влади - Кабінету Міністрів України. Основна функція НБУ забезпечення стабільності грошової одиниці. Адже національна грошова одиниця це ознака економічного і політичного потенціалу країни, її незалежності.
Законодавство про центральний банк держави покладає на нього виконання інших функцій. До них насамперед відносяться визначення і проведення грошово кредитної політики відповідно до заснованої Верховної Ради державної програми економічного розвитку.
Нацбанк України має монопольне право здійснювати емісію національної валюти України й організовувати її оборот. Це означає, що