Ставлення дорослого населення до фізкультури і спорту
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ом гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і спортом; визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури.
Діяльність з фізичного виховання в суспільстві забезпечує наступність у розвитку фізичної культури, виступаючи своєрідним каналом передачі досягнень у цій сфері від покоління до покоління. Будучи невідємною частиною загального виховання, фізичне відіграє суттєву роль у реалізації і виховних завдань, продиктованих потребами суспільства у цілеспрямованому впливі на розвиток людини.
Специфічний зміст у фізичному вихованні мають фізична освіта і вдосконалення фізичних якостей. Прикладним результатом фізичного виховання, якщо розглядати його стосовно практичної діяльності людей, є фізична підготовленість, втілена в підвищенні працездатності, рухових уміннях і навичках. У цьому звязку фізичне виховання можна розглядати як Процес фізичної підготовки людини до повноцінної життєдіяльності.
Обовязковою умовою високоефективного фізичного виховання є створення належної матеріальної бази. Повинні застосовуватись компютерна техніка, діагностична апаратура, медико-контрольні та вимірювальні прилади, світло звукові технічні засоби, спеціальні пристрої для опанування техніки рухових дій, різноманітні тренажери.
Фізична досконалість є історично сформоване представлення про міру здоровя і рівень всебічної фізичної підготовленості, що найбільш оптимально відповідають вимогам трудової, суспільної, військової діяльності і творчому довголіттю людей.
Здоровя це стан повного психічного, фізичного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та фізичних вад. Організм може бути абсолютно здоровим, здоровим задовільно, практично здоровим і нездоровим. Абсолютно здоровим уважається той, у кого всі органи та системи розвинені й функціонують нормально, в них немає ніяких хворобливих відхилень. Стан здоровя визначається за допомогою чотирьох критеріїв: 1) наявність або відсутність хронічних захворювань; 2) рівень функціонального стану основних систем організму; 3) стадії резистентності організму (стійкість, загартованість); 4) рівень досягнутого фізичного розвитку і ступінь його гармонійності. На основі критеріїв розрізняють пять груп здоровя.
Формування культури здоровя це надійний і доступний шлях самореалізації, розвитку свого потенціалу, запрограмованого біологічного й вдосконаленого соціально, шлях керування своїм здоровям і підтримання його на творчо-активному рівні.
В ході дослідження ми виявили, що більшість людей позитивно відносяться до фізичної культури та спорту, цікавляться спортивними новинами, знають відомих спортсменів, але за браком часу не мають можливості займатися спортом.
Рекомендації
- Вагомих успіхів у розвитку фізичної культури можна досягти лише за умови надійного нормативного забезпечення. У фізичному вихованні широко застосовуються нормативні способи кількісного визначення постановки завдань і оцінки результатів їх виконання. Тестові завдання розробляються відповідно для кожної вікової та статевої групи школярів.
- Розвиток фізичних якостей людини, носить гетерохронний характер. Сенситивні періоди спостерігаються в різні вікові періоди для кожної фізичної якості. Це досить важливий момент, який потрібно враховувати в практиці фізичного виховання.
- Значний вплив на динаміку та рівень розвитку фізичних якостей має руховий режим і спеціально спрямована робота з виховання фізичних якостей. Для оцінки рівня розвитку фізичних якостей використовують різноманітні контрольні вправи, тестовий контроль.
Список використаної літератури
- МинаевБ.Н., ШиянБ.М.Основы методики физического воспитания школьников. М., 1989.
- Теория и методика физического воспитания. / Под ред. ШиянаБ.М. М., 1988. 284с.
- Теория и методика физического воспитания. / Под ред. АшмаринаБ.А. М., 1990. 325с.
- ШиянБ.М.Методика фізичного виховання школярів (Практикум). Львів: Світ, 1993. 184с.
- ШиянБ.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. Тернопіль, 2001.
- КоробейниковН.К. и др. Физическое воспитание: Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1989. 383с.
- НаумчукИ.И.Развитие теории и практики физического воспитания. М., 1989.
- Положення про колектив фізичної культури в школі. 1992.
- Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи. 1992.
- ПриступаЕ.М., ПилатВ.С. Традиції української національної фізичної культури. Львів, 1991.
- СтанкинМ.И.Теория и практика физической культуры. М., 1972.
- Физическая культура в школе. Методика уроков в ІХ Х классах./ Под ред. З.И.Кузнецовой. М.: Просвещение, 1973, 293с.
- Физическая культура и спорт в общеобразовательной школе. Пособие для учителя. / Под ред. Д.Рупы. М.: Просвещение, 1985. 87с.
- АбаскаловаН.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі школа-вуз: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. 48с.
- БольсевичВ.К., ЛубышеваЛ.И. Фізична культура; молодь і сучасність// Теор. і практ. фіз. культ., 1995, №4, с.27.
- Валеология: Програма для учнів 111-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О.Л.Трещевой Омськ, 1999. 70с.
- Валеологія наука про здоровий спосіб життя. Інформативно-методичний збірник. Випуск 1. К., 1996. 336с.
- ВакуловА.Д., БутинИ.М.Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей.