Соціально-педагогічна профілактика торгівлі жінками

Курсовой проект - Социология

Другие курсовые по предмету Социология

?ьми”, “Спростування соціальних міфів і стереотипів”, “Як кожен із нас може допомогти?” і ін..

Під час проведення тренінгу респонденти демонстрували високий рівень зацікавленості та активно приймали участі у запропонованих нами видах діяльності (мозковий штурм, обговорення, дискусія, вправи та ін.).

Чинниками, що підвищували ефективність даного тренінгу, був груповий характер занять, питома частка ігор, варіативність процедур та їх повторюваність, постійне надання можливості зробити поліваріантний вибір поведінки, створити позитивний емоційний фон занять.

Проведена години спілкування “Сучасне рабство” включала інформаційне повідомлення, вправу “Знання, що допоможуть попередити торгівлю жінками”, мозковий штурм “Мета торговців” та ін..

В ході проведених заходів респондентам була надана інформація щодо причин виїзду жінок за кордон, методів вербування, наслідків торгівлі людьми та рекомендації з попередження потрапляння до рук работорговців.

Після реалізації вищеперерахованих заходів, на останньому 3-му етапі експерименту ми провели повторне діагностування з метою виявлення результатів роботи, спрямованої на підвищення обізнаності учнівської жіночої молоді щодо проблеми торгівлі людьми.

Після проведеного формуючого експерименту учні змогли краще розібратися в тих пропозиціях людей, які можуть мати ризик потрапляння в ситуації торгівлі людьми. Усі учні зазначали, що від ризику потрапляння в ситуації торгівлі ніхто абсолютно не захищений і кожен може опинитися з ситуації торгівлі(100% респондентів).

Аналіз результатів повторного анкетування свідчить про підвищення рівня поінформованості учнів з таких питань як: легальність фірми, що пропонує працевлаштування чи навчання(70% респондентів змогли дати відповідь на це запитання), відповідаючи на запитання про умови оформлення контракту на навчання чи працевлаштування більшість респондентів (65,8%)зазначили, що переш за необхідно визначити термін перебування за кордоном, що треба взагалі знати про те місце, до якого молода людина збирається їхати. Значно підвищився рівень обізнаності про програму “Аu-раіr”(75% респондентів зазначили, що головною вимогою в програмі є вік від 18 до 24 років і відсутність сімї і дітей). Після просвітницьких заходів 90,1% респондентів відповіли, що з ними не може трапитися таке, вони не можуть потрапити в ситуацію торгівлі людьми.

Більшість учнів (66%) зазначили, що шлюбні агенції не несуть відповідальність за своїх клієнтів все, а участь у збройних конфліктах призводить до міжнародного переслідування (68%).

На запитання : “Що треба зробити відїжджаючи за кордон?” 85% відповіли, що необхідно сховати важливі документи у надійне місце і нікому не довіряти свій паспорт.

Учні оцінюють досить високо ризик потрапляння в руки торговців, а саме найвищий рівень у ситуаціях, коли пропонують взяти участь у конкурсах краси, в кастингах модельних агенцій (80%), коли ти їдеш за кордон працювати без трудового договору чи трудової візи (96%) та коли після приїзду на нове місце посередники забирають у тебе документи “для реєстрації”(81%).

Отже, аналіз результатів повторного анкетування учнів дав можливість зробити висновки про ефективність проведення просвітницької роботи з питань торгівлі людьми, ознайомлення учнів з тими методами, за допомогою яких вони можуть убезпечити себе за кордоном, а саме ми зробили більший акцент на таких питаннях: що конкретно необхідно знати про те місце, до якого збираєшся їхати; які наслідки може приймати участь у збройних конфліктах та влаштування особистого життя з іноземцями за допомогою шлюбних агенцій.

Необхідно зазначити, що просвітницьку роботу з питань торгівлі людьми необхідно проводити не тільки серед учнів, а й серед педагогічних працівників. Тому в подальшому заплановані тренінгові заняття з питань профілактики торгівлі людьми з педагогічними працівниками школи-інтернату.

 

ВИСНОВОК

 

Таким чином, торгівля людьми визначається як всі дії та відповідні наміри, повязані із вербуванням, транспортуванням в межах однієї країни або за її межами, купівлею, продажем, переміщенням, передачею з рук в руки або утриманням осіб:

а) залучених до використання обманним шляхом, змушуванням (включаючи використання або погрози насильства чи зловживання службовим становищем) або борговою залежністю (кабалою);

б) з метою утримання цієї особи, незалежно від того, оплачується її праця чи ні, в підневільному стані (домашньому, сексуальному або репродуктивному), в примусовій праці або в умовах, тотожних рабству.

Ми зясували, що складовою частиною злочину торгівля людьми є торгівля жінками. Виділяють шість основних підходів для визначення цього феномена: торгівля жінками як проблема боротьби з організованою злочинністю, як проблема легальної та нелегальної міграції, як проблема праці, моральна проблема, проблема, що повязана з проституцією, порушення прав людини.

Здійснивши історичний огляд проблеми торгівл жінками, ми зясували, що цей злочин має довге історичне коріння, але наприкінці XX століття він набув форми сучасного рабства.

Ми визначили, що основними чинниками поширення торгівлі жінками в Україні є економічні, психологічні, соціальні, інформаційні та правові.

Проаналізувавши нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі жінками на міжнародному рівні та державному рівнях, ми дійшли висновку, що українське та міжнародне законодавство сьогодні ?/p>